US Border Asylum Suit

Thousands of migrants wait at the US border for a chance to request asylum. They are trying to do it at a legal port of entry. US Customs and Border Patrol says it has to limit the number of people it processes because it does not have the capacity. The rest must wait. “Seemingly untrue,” say immigration advocates in a lawsuit. VOA’s Aline Barros reports.

US Border Asylum Suit

Thousands of migrants wait at the US border for a chance to request asylum. They are trying to do it at a legal port of entry. US Customs and Border Patrol says it has to limit the number of people it processes because it does not have the capacity. The rest must wait. “Seemingly untrue,” say immigration advocates in a lawsuit. VOA’s Aline Barros reports.

US Urges EU to Enact Sanctions After Iran Missile Test    

U.S. Secretary of State Mike Pompeo reaffirmed the strength of U.S.-Israel alliance and reiterated America’s resolve in confronting Iran’s threats through maximum pressure during a dinner with Israeli Prime Minister Benjamin Netanyahu on Monday.

Pompeo arrived in Brussels late Monday for the NATO foreign ministerial meeting, where he had dinner after lighting a Hanukah candle with Netanyahu.

The meeting came days after the top U.S. diplomat slammed Tehran’s testing of a medium-range ballistic missile.

Washington also urged European leaders Monday to enact sanctions on Iran after U.S. Secretary of State Mike Pompeo said Tehran tested a medium range ballistic missile Saturday.

“We would like to see the European Union move sanctions that target Iran’s missile program,” Washington’s special envoy to Iran, Brian Hook, told reporters traveling with Pompeo to the NATO meeting in Brussels Monday.

“The United States has imposed sanctions on a number of individuals and entities who are supporting Iran’s missile program. We think those sanctions can be effective if more nations can also join us in that effort,” Hook added.

On Saturday, Pompeo criticized Iran over what he described as Tehran’s test-firing of a medium-range ballistic missile capable of carrying multiple warheads and has a range that allows it to strike parts of Europe and anywhere in the Middle East.

Iran responded by saying its tests were for defensive purposes.

“How exactly is the world’s leading sponsor of terrorism entitled to a claim of defense? In fact, Iran’s security concerns are entirely self-generated. Was a plot to bomb Paris defensive? Was the assassination attempt in Denmark defensive? Is smuggling missiles to the Houthis in Yemen to attack Saudi Arabia and the Emirates defensive,” the U.S. special representative for Iran said.

At the semi-annual meeting of NATO ministers, State Department spokesperson Heather Nauert says Pompeo will renew the U.S. call that allies “shoulder a fair share of the burden of responsibility to protect against common threats.”

“This means living up to the pledge that all allies made in 2014 and reaffirmed at the 2018 Brussels Summit to spend 2 percent of their gross domestic product on defense by 2024 and to invest 20 percent of that in major equipment,” Nauert said in a statement Monday.

Esha Sarai contributed to this report.

За блогера Барабошка внесли 3 млн гривень застави – адвокат

За блогера Олександра Барабошка внесли близько 3 мільйонів гривень застави, повідомив адвокат Андрій Смирнов у Facebook.

«Застава перерахована на казначейський рахунок суду в першій половині дня, але Держфінмоніторинг не пропускає платіж. Мабуть, перевіряють кожного, хто надіслав (гроші – ред.), на причетність до фінансування сепаратизму», – заявив Смирнов.

Він додав, що бачив Барабошка в слідчому ізоляторі, блогер без очевидних ознак будь-якого фізичного впливу на нього.

Барабошка заарештували до 29 січня з альтернативою застави в розмірі близько 3 мільйонів гривень у справі про звинувачення в сексуальних домаганнях та погрозах з боку заступника голови департаменту захисту економіки Національної поліції Олександра Варченка на адресу студентки Наталі Бурейко.

8 листопада на її сторінці у Facebook з’явився допис, у якому вона заявляє, що «стала жертвою цинічною провокації» і вибачається перед сім’єю Варченка.

29 листопада прокуратура повідомила про затримання у цій справі «громадянина П.». Його підозрюють у порушенні таємниці переписки, телефонних розмов та порушенні недоторканності приватного життя. Згодом стало відомо, що мова йде про політтехнолога Володимира Петрова. Йому обрали домашній арешт до 27 січня.

І Барабошко, і Петров своєї провини не визнають.

За блогера Барабошка внесли 3 млн гривень застави – адвокат

За блогера Олександра Барабошка внесли близько 3 мільйонів гривень застави, повідомив адвокат Андрій Смирнов у Facebook.

«Застава перерахована на казначейський рахунок суду в першій половині дня, але Держфінмоніторинг не пропускає платіж. Мабуть, перевіряють кожного, хто надіслав (гроші – ред.), на причетність до фінансування сепаратизму», – заявив Смирнов.

Він додав, що бачив Барабошка в слідчому ізоляторі, блогер без очевидних ознак будь-якого фізичного впливу на нього.

Барабошка заарештували до 29 січня з альтернативою застави в розмірі близько 3 мільйонів гривень у справі про звинувачення в сексуальних домаганнях та погрозах з боку заступника голови департаменту захисту економіки Національної поліції Олександра Варченка на адресу студентки Наталі Бурейко.

8 листопада на її сторінці у Facebook з’явився допис, у якому вона заявляє, що «стала жертвою цинічною провокації» і вибачається перед сім’єю Варченка.

29 листопада прокуратура повідомила про затримання у цій справі «громадянина П.». Його підозрюють у порушенні таємниці переписки, телефонних розмов та порушенні недоторканності приватного життя. Згодом стало відомо, що мова йде про політтехнолога Володимира Петрова. Йому обрали домашній арешт до 27 січня.

І Барабошко, і Петров своєї провини не визнають.

Денісова: консульство в Москві подало запити на відвідання військовополонених

Консульство України в Москві подало офіційні запити на відвідання українських військовополонених, повідомила уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова.

«Отримала інформацію від консульства України у Москві про те, що його співробітники направили офіційні запити до МЗС Російської Федерації та до адміністрацій слідчих ізоляторів «Лефортово» та «Матросская тишина» щодо можливості відвідання українським консулом наших військовополонених, в тому числі поранених. Про надходження відповіді повідомлю негайно», – написала вона у фейсбуці.

За словами Денісової, зранку 4 грудня «консульські співробітники будуть з’ясовувати інформацію щодо внутрішньотюремних рахунків, які начебто відкриті для українських моряків, та про порядок переведення на них коштів». Про це, заявила вона, родинам військовополонених буде повідомлено окремо.

Раніше 3 грудня Денісова повідомляла, що статус військовополонених, який, за міжнародним правом, мають захоплені Росією українські моряки, передбачає особливу модель їхнього звільнення. «Є Женевська конвенція про військовополонених, до якої Україна приєдналася і ратифікувала її, вона діє з 1955 року. Там чітко визначено: якщо це військовополонені, ніякого обміну не може бути на будь-яких злочинців, зокрема з Росії», – сказала вона. Денісова наголосила, що цей статус не дозволяє розглядати їхню справу у звичайному суді й утримувати їх у в’язниці, зокрема в СІЗО.

Російська уповноважена з прав людини Тетяна Москалькова, зі свого боку, заявляла 3 грудня, що українські моряки, затримані під час інциденту в Чорному морі, забезпечені в московських слідчих ізоляторах усім необхідним. «Моряків відвідали члени Громадської спостережної комісії, з кожним із них розмовляли, з їхнього боку не надходило скарг на порядок і умови тримання, на надання меддопомоги», – сказала вона в ефірі російського державного телебачення.

За її словами, адвокати отримають доступ до своїх підзахисних – але коли це станеться, Москалькова не уточнила.

Російський адвокат Микола Полозов, який працює над захистом українських полонених, уранці 3 грудня заявляв, що органи державної влади і посадові особи в Росії чинять перешкоди для здійснення належного захисту захоплених російськими силовиками українських моряків.

25 листопада російські силовики поблизу Керченської протоки відкрили вогонь по трьох українських кораблях, які намагалися мирно пройти з Чорного в Азовське море, і силою захопили їх, а також узяли в полон 24 українських моряків. При цьому були поранені, за даними української сторони, шестеро з них; російська сторона заявляє про трьох поранених. Відповідно до міжнародного права, ці дії Росії, як і тарани одного з українських кораблів російськими раніше того ж дня, є актами агресії.

Морякам, усупереч міжнародному праву, яке визначає їхній статус як військовополонених, висунули кримінальні звинувачення в «порушенні російського кордону» – попри те, що, за українсько-російським Договором про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки 2003 року, «торговельні судна та військові кораблі, а також інші державні судна під прапором України або Російської Федерації, що експлуатуються в некомерційних цілях, користуються в Азовському морі та Керченській протоці свободою судноплавства»; крім того, через будь-які територіальні води, в тому числі й ті, на які незаконно претендує Росія навколо окупованого нею українського Криму, гарантоване право мирного проходу кораблів і суден усіх держав, відповідно до Конвенції ООН із морського права.

Полонених уже доставили з Криму до Росії, до Москви: нині 21 із них перебуває у слідчому ізоляторі «Лефортово», ще троє – в медчастині ізолятора «Матроська тиша». Росія більш ніж за тиждень утримання полонених моряків досі не дозволила відвідати їх українським консульським працівникам.

Європейський суд із прав людини ще 30 листопада повідомив про своє рішення у зв’язку з новим, уже п’ятим міждержавним позовом України до Росії, що Росія до 3 грудня зобов’язана відповісти на запитання: чи позбавлені офіцери і матроси з українських кораблів волі, і, якщо так, на яких підставах їх утримують; чи є серед них поранені, і, якщо так, хто вони, які їхні поранення і яку медичну допомогу вони отримали. Росія також має обґрунтувати відповіді належними документами.

Денісова: консульство в Москві подало запити на відвідання військовополонених

Консульство України в Москві подало офіційні запити на відвідання українських військовополонених, повідомила уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова.

«Отримала інформацію від консульства України у Москві про те, що його співробітники направили офіційні запити до МЗС Російської Федерації та до адміністрацій слідчих ізоляторів «Лефортово» та «Матросская тишина» щодо можливості відвідання українським консулом наших військовополонених, в тому числі поранених. Про надходження відповіді повідомлю негайно», – написала вона у фейсбуці.

За словами Денісової, зранку 4 грудня «консульські співробітники будуть з’ясовувати інформацію щодо внутрішньотюремних рахунків, які начебто відкриті для українських моряків, та про порядок переведення на них коштів». Про це, заявила вона, родинам військовополонених буде повідомлено окремо.

Раніше 3 грудня Денісова повідомляла, що статус військовополонених, який, за міжнародним правом, мають захоплені Росією українські моряки, передбачає особливу модель їхнього звільнення. «Є Женевська конвенція про військовополонених, до якої Україна приєдналася і ратифікувала її, вона діє з 1955 року. Там чітко визначено: якщо це військовополонені, ніякого обміну не може бути на будь-яких злочинців, зокрема з Росії», – сказала вона. Денісова наголосила, що цей статус не дозволяє розглядати їхню справу у звичайному суді й утримувати їх у в’язниці, зокрема в СІЗО.

Російська уповноважена з прав людини Тетяна Москалькова, зі свого боку, заявляла 3 грудня, що українські моряки, затримані під час інциденту в Чорному морі, забезпечені в московських слідчих ізоляторах усім необхідним. «Моряків відвідали члени Громадської спостережної комісії, з кожним із них розмовляли, з їхнього боку не надходило скарг на порядок і умови тримання, на надання меддопомоги», – сказала вона в ефірі російського державного телебачення.

За її словами, адвокати отримають доступ до своїх підзахисних – але коли це станеться, Москалькова не уточнила.

Російський адвокат Микола Полозов, який працює над захистом українських полонених, уранці 3 грудня заявляв, що органи державної влади і посадові особи в Росії чинять перешкоди для здійснення належного захисту захоплених російськими силовиками українських моряків.

25 листопада російські силовики поблизу Керченської протоки відкрили вогонь по трьох українських кораблях, які намагалися мирно пройти з Чорного в Азовське море, і силою захопили їх, а також узяли в полон 24 українських моряків. При цьому були поранені, за даними української сторони, шестеро з них; російська сторона заявляє про трьох поранених. Відповідно до міжнародного права, ці дії Росії, як і тарани одного з українських кораблів російськими раніше того ж дня, є актами агресії.

Морякам, усупереч міжнародному праву, яке визначає їхній статус як військовополонених, висунули кримінальні звинувачення в «порушенні російського кордону» – попри те, що, за українсько-російським Договором про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки 2003 року, «торговельні судна та військові кораблі, а також інші державні судна під прапором України або Російської Федерації, що експлуатуються в некомерційних цілях, користуються в Азовському морі та Керченській протоці свободою судноплавства»; крім того, через будь-які територіальні води, в тому числі й ті, на які незаконно претендує Росія навколо окупованого нею українського Криму, гарантоване право мирного проходу кораблів і суден усіх держав, відповідно до Конвенції ООН із морського права.

Полонених уже доставили з Криму до Росії, до Москви: нині 21 із них перебуває у слідчому ізоляторі «Лефортово», ще троє – в медчастині ізолятора «Матроська тиша». Росія більш ніж за тиждень утримання полонених моряків досі не дозволила відвідати їх українським консульським працівникам.

Європейський суд із прав людини ще 30 листопада повідомив про своє рішення у зв’язку з новим, уже п’ятим міждержавним позовом України до Росії, що Росія до 3 грудня зобов’язана відповісти на запитання: чи позбавлені офіцери і матроси з українських кораблів волі, і, якщо так, на яких підставах їх утримують; чи є серед них поранені, і, якщо так, хто вони, які їхні поранення і яку медичну допомогу вони отримали. Росія також має обґрунтувати відповіді належними документами.

Суд у Херсоні відмовив в позові про зняття арешту з танкера «Механік Погодін» – Бабін

Херсонський окружний адміністративний суд відмовив у позові про зняття арешту з танкера «Механік Погодін», повідомив постійний представник президента України в Криму Борис Бабін у Facebook.

«Суд відмовив сьогодні судновласнику танкера «Механік Погодін» у позові щодо припинення блокування цього підсанкційного майна бенефіціарів держави-агресора. Добрий прецедент, добра юридична робота», – заявив Бабін.

Про затримання російського судна «Механік Погодін» стало відомо 10 серпня. Бабін стверджував, що корабель перебуває у володінні російської компанії, яка, у свою чергу, є в санкційному списку РНБО України.

Суд у Херсоні відмовив в позові про зняття арешту з танкера «Механік Погодін» – Бабін

Херсонський окружний адміністративний суд відмовив у позові про зняття арешту з танкера «Механік Погодін», повідомив постійний представник президента України в Криму Борис Бабін у Facebook.

«Суд відмовив сьогодні судновласнику танкера «Механік Погодін» у позові щодо припинення блокування цього підсанкційного майна бенефіціарів держави-агресора. Добрий прецедент, добра юридична робота», – заявив Бабін.

Про затримання російського судна «Механік Погодін» стало відомо 10 серпня. Бабін стверджував, що корабель перебуває у володінні російської компанії, яка, у свою чергу, є в санкційному списку РНБО України.

Ляшко назвав дату, коли «Радикальна партія» висуне кандидата в президенти

22 січня 2019 року відбудеться з’їзд, на якому «Радикальна партія» висуне кандидата у президенти, повідомив лідер політичної сили Олег Ляшко.

3 грудня «Радикальна партія» оприлюднила оприлюднила звіт своєї фракції. Під час цього заходу Олег Ляшко виголосив основні засади своєї програми як майбутнього кандидата у президенти.

«Моя стратегічна мета – створити державу, де кожна людина матиме роботу, гідну зарплату і впевненість у завтрашньому дні», – заявив Ляшко.

Досягнути такої цілі він має намір, зокрема, змінивши Конституцію. Він пропонує скасувати посаду прем’єр-міністра, скоротити кількість депутатів парламенту до 250 та закріпити в Основному закону обмеження на продаж земель.

Значну увагу у своєму виступі перед однопартійцями Олег Ляшко надав темам війни та забезпечення української армії. Розкритикувавши оборонну політику чинної влади, Ляшко заявив, що має намір збільшити фінансування армії та прискорити діалог з західними партнерами України.

Крім того, політик у своєму виступі надав увагу економічним та соціальним питанням. Серед іншого, він пообіцяв скоротити податки, збільшити зарплати і пенсії та подолати корупцію.

Чергові вибори президента призначені на 31 березня 2019 року. Старт виборчої кампанії призначений на 31 грудня. З цього дня починається реєстрація потенційних кандидатів у ЦВК і передвиборна агітація. До 9 лютого 2019 року буде оголошено остаточний список претендентів на пост глави держави.