Російські слідчі допитали чотирьох українських військових моряків – адвокат

Українських військовополонених, військових моряків Андрія Артеменка, Андрія Ейдера, Василя Сороку та Сергія Чулібу російські слідчі допитали впродовж двох днів, 30 і 31 січня. Про це повідомив адвокат Микола Полозов.

«У ході слідчих дій військовополонені відповіли на запитання слідчих у рамках статті 17-ї третьої Женевської конвенції від 12 серпня 1949 року «Про поводження з військовополоненими». Поранені військовополонені додатково відповіли на запитання адвокатів щодо стану здоров’я. Крім того, щодо поранених військовополонених адвокатами були заявлені клопотання про госпіталізацію в Україні або нейтральній країні (відповідно до положень Конвенції), і проведенні медичного обстеження в лікувальних установах поза системою Федеральної служби виконання покарань», – вказав Полозов.

Він також додав, що відносно решти військовополонених українських моряків слідчі дії будуть проводитися на наступному тижні.

Російські силовики захопили 24 українських моряків і три кораблі поблизу Керченської протоки 25 листопада. Російські слідчі звинувачують українських військових у незаконному перетині кордону Росії.

Україна вважає те, що сталося, актом агресії, а своїх військових, яких утримують у московських слідчих ізоляторах, військовополоненими. За Женевською конвенцією про військовополонених, вони повинні бути негайно звільнені, заявляють у Києві.

Російські слідчі допитали чотирьох українських військових моряків – адвокат

Українських військовополонених, військових моряків Андрія Артеменка, Андрія Ейдера, Василя Сороку та Сергія Чулібу російські слідчі допитали впродовж двох днів, 30 і 31 січня. Про це повідомив адвокат Микола Полозов.

«У ході слідчих дій військовополонені відповіли на запитання слідчих у рамках статті 17-ї третьої Женевської конвенції від 12 серпня 1949 року «Про поводження з військовополоненими». Поранені військовополонені додатково відповіли на запитання адвокатів щодо стану здоров’я. Крім того, щодо поранених військовополонених адвокатами були заявлені клопотання про госпіталізацію в Україні або нейтральній країні (відповідно до положень Конвенції), і проведенні медичного обстеження в лікувальних установах поза системою Федеральної служби виконання покарань», – вказав Полозов.

Він також додав, що відносно решти військовополонених українських моряків слідчі дії будуть проводитися на наступному тижні.

Російські силовики захопили 24 українських моряків і три кораблі поблизу Керченської протоки 25 листопада. Російські слідчі звинувачують українських військових у незаконному перетині кордону Росії.

Україна вважає те, що сталося, актом агресії, а своїх військових, яких утримують у московських слідчих ізоляторах, військовополоненими. За Женевською конвенцією про військовополонених, вони повинні бути негайно звільнені, заявляють у Києві.

Допрем’єрний показ фільму «Крути 1918» у Львові пройшов з аншлагом

Допрем’єрний показ українського фільму «Крути 1918» у Львові відбувся 31 січня в переповненому залі. Спеціально приїхала на зустріч із глядачами знімальна група, третина з якої – львів’яни.

«Глядачі у Львові і Дніпрі найбільш гарні. Тому ми тут. А прем’єра фільму буде з 7 лютого по всій країні», – розповів режисер Олексій Шапарєв.

Фільм «Крути 1918» почали знімати у 2017 році. Це історичний екшн за реальними подіями історичного бою на залізничній станції Крути взимку 1918 року між силами УНР (де були київські студенти й гімназисти-добровольці) і більшовиками.

Бій відбувся 29 січня 1918 року на залізничній станції Крути, тривав близько п’яти годин. Загонові київських курсантів і козаків «Вільного козацтва», а це від 300 до 400 осіб, протистояв чотирьохтисячний підрозділ російської Червоної гвардії під проводом есера Михайла Муравйова. Українці призупинили наступ ворога. Від 300 до 400 молодих українських героїв загинули.

27 студентів і гімназистів потрапили після бою в полон до більшовиків, їх катували і розстріляли. За сценарієм фільму, на тлі цих важких подій є й романтична лінія. Двоє братів – Андрій і Олекса Савицькі – закохуються у Софію. Олекса загинув, виконуючи важливе політичне завдання, Андрій вижив у важкому бою під Крутами.

«Справді важко було працювати, особливо взимку у мінус 18-20 градусів. Мій герой Андрій – пацифіст, але коли потрібно було стати на захист країни, він це зробив. Так, як і зараз це відбувається», – говорить актор Євген Ламах.

Автори фільму наголошують, що хотіли провести паралель між подіями 1918 року і сьогоденням, коли українські бійці захищають Україну на Донбасі.

Бюджет фільму склав 52 мільйони гривень, половину грошей надали з державного бюджету. Стрічку знімали у Чернігівській, Черкаській, Київській областях, також у Києві. Задіяли близько тисячі акторів і двох тисяч одиниць зброї. Над музичним і звуковим оформленням фільму працювала група італійських фахівців.

Допрем’єрний показ фільму «Крути 1918» у Львові пройшов з аншлагом

Допрем’єрний показ українського фільму «Крути 1918» у Львові відбувся 31 січня в переповненому залі. Спеціально приїхала на зустріч із глядачами знімальна група, третина з якої – львів’яни.

«Глядачі у Львові і Дніпрі найбільш гарні. Тому ми тут. А прем’єра фільму буде з 7 лютого по всій країні», – розповів режисер Олексій Шапарєв.

Фільм «Крути 1918» почали знімати у 2017 році. Це історичний екшн за реальними подіями історичного бою на залізничній станції Крути взимку 1918 року між силами УНР (де були київські студенти й гімназисти-добровольці) і більшовиками.

Бій відбувся 29 січня 1918 року на залізничній станції Крути, тривав близько п’яти годин. Загонові київських курсантів і козаків «Вільного козацтва», а це від 300 до 400 осіб, протистояв чотирьохтисячний підрозділ російської Червоної гвардії під проводом есера Михайла Муравйова. Українці призупинили наступ ворога. Від 300 до 400 молодих українських героїв загинули.

27 студентів і гімназистів потрапили після бою в полон до більшовиків, їх катували і розстріляли. За сценарієм фільму, на тлі цих важких подій є й романтична лінія. Двоє братів – Андрій і Олекса Савицькі – закохуються у Софію. Олекса загинув, виконуючи важливе політичне завдання, Андрій вижив у важкому бою під Крутами.

«Справді важко було працювати, особливо взимку у мінус 18-20 градусів. Мій герой Андрій – пацифіст, але коли потрібно було стати на захист країни, він це зробив. Так, як і зараз це відбувається», – говорить актор Євген Ламах.

Автори фільму наголошують, що хотіли провести паралель між подіями 1918 року і сьогоденням, коли українські бійці захищають Україну на Донбасі.

Бюджет фільму склав 52 мільйони гривень, половину грошей надали з державного бюджету. Стрічку знімали у Чернігівській, Черкаській, Київській областях, також у Києві. Задіяли близько тисячі акторів і двох тисяч одиниць зброї. Над музичним і звуковим оформленням фільму працювала група італійських фахівців.

У Дніпрі активісти пікетували міжнародний кінофестиваль, який проходить за підтримки УПЦ (МП)

У Дніпрі ввечері 31 січня активісти пікетували будівлю обласної філармонії, де відкрився 10-й фестиваль документальних фільмів «Міжнародна кіноасамблея на Дніпрі-2019». Захід відбувається з благословення керівника місцевої єпархії УПЦ (МП) Іринея та за підтримки одного з депутатів Верховної Ради.

У руках учасники пікету тримали плакати з написами «Вимагаємо заяву від фестивалю до російської влади про звільнення українських політв’язнів», «Варшавський кінофестиваль розпочався з акції на підтримку Олега Сенцова. Шановні митці, а що ви?», «На Каннському кінофестивалі закликали звільнити Сенцова. Чому мовчить «Кіноасамблея»?». 

Пікетувальники вимагали від організаторів не використовувати фестиваль для пропаганди ідеології «русского мира». Учасники пікету також заявляли, що хочуть нагадати міжнародній режисерській спільноті про українського режисера Олега Сенцова, який майже п’ять років є «заручником Кремля», та про взятих у полон українських моряків.

«Відомо, що попередні фестивалі мали проросійський характер і несли пропаганду «русского мира». Ми не можемо допустити, щоб у нашій країні пропагували «руський мир». Наша мета сьогодні, виходячи з того, що це міжнародний фестиваль, нагадати про наших політичних в’язнів. Олег Сенцов – це колега тих режисерів, які сюди приїхали», – сказала організаторка акції Людмила Шамрай.

Водночас один з організаторів фестивалю священик УПЦ (МП) Ігор Собко, коментуючи пікет, зазначив, що «кожна людина має право на висловлення своєї думки». Він також запевнив, що всі фільми, представлені на фестивалі, він переглянув особисто.

«Я відповідальна людина і несу відповідальність за все. Тут немає жодного фільму, який би ніс деструктив. Це добре, справжнє, документальне кіно. А ще – духовно-моральне кіно», – сказав у коментарі Радіо Свобода Ігор Собко.

10-й фестиваль документальних фільмів «Міжнародна кіноасамблея на Дніпрі-2019» триватиме в Дніпрі три дні. У програмі заявлено понад 20 стрічок режисерів з Росії, України, Білорусі, Сербії, Грузії, Вірменії. У програмці фестивалю щодо одного з фільмів («Точка опори Миколи Доненка», режисер – Олена Сергєєва) країною-виробником зазначено «Крим».

У Дніпрі активісти пікетували міжнародний кінофестиваль, який проходить за підтримки УПЦ (МП)

У Дніпрі ввечері 31 січня активісти пікетували будівлю обласної філармонії, де відкрився 10-й фестиваль документальних фільмів «Міжнародна кіноасамблея на Дніпрі-2019». Захід відбувається з благословення керівника місцевої єпархії УПЦ (МП) Іринея та за підтримки одного з депутатів Верховної Ради.

У руках учасники пікету тримали плакати з написами «Вимагаємо заяву від фестивалю до російської влади про звільнення українських політв’язнів», «Варшавський кінофестиваль розпочався з акції на підтримку Олега Сенцова. Шановні митці, а що ви?», «На Каннському кінофестивалі закликали звільнити Сенцова. Чому мовчить «Кіноасамблея»?». 

Пікетувальники вимагали від організаторів не використовувати фестиваль для пропаганди ідеології «русского мира». Учасники пікету також заявляли, що хочуть нагадати міжнародній режисерській спільноті про українського режисера Олега Сенцова, який майже п’ять років є «заручником Кремля», та про взятих у полон українських моряків.

«Відомо, що попередні фестивалі мали проросійський характер і несли пропаганду «русского мира». Ми не можемо допустити, щоб у нашій країні пропагували «руський мир». Наша мета сьогодні, виходячи з того, що це міжнародний фестиваль, нагадати про наших політичних в’язнів. Олег Сенцов – це колега тих режисерів, які сюди приїхали», – сказала організаторка акції Людмила Шамрай.

Водночас один з організаторів фестивалю священик УПЦ (МП) Ігор Собко, коментуючи пікет, зазначив, що «кожна людина має право на висловлення своєї думки». Він також запевнив, що всі фільми, представлені на фестивалі, він переглянув особисто.

«Я відповідальна людина і несу відповідальність за все. Тут немає жодного фільму, який би ніс деструктив. Це добре, справжнє, документальне кіно. А ще – духовно-моральне кіно», – сказав у коментарі Радіо Свобода Ігор Собко.

10-й фестиваль документальних фільмів «Міжнародна кіноасамблея на Дніпрі-2019» триватиме в Дніпрі три дні. У програмі заявлено понад 20 стрічок режисерів з Росії, України, Білорусі, Сербії, Грузії, Вірменії. У програмці фестивалю щодо одного з фільмів («Точка опори Миколи Доненка», режисер – Олена Сергєєва) країною-виробником зазначено «Крим».

Звільнення голови правління НСТУ: Аласанія заявив про порушення з боку Наглядової ради

Голова правління Публічного акціонерного товариства «Національна суспільна телекомпанія України» Зураб Аласанія заявив про порушення з боку членів Наглядової ради НСТУ під час голосування про дострокове розірвання контракту з Аласанією.

«У порядку денному питання не було. За поданням «з голосу» Козака і поправкою Панича поставили на голосування, зробили голосування «закритим і таємним» та проголосували. Складом: Тетяна Лебедєва, Світлана Остапа, Вадим Міський, Володимир Яворівський, Тарас Аврахов, Олексій Панич, В‘ячеслав Козак, Віктор Таран, Сергій Таран, Наталя Скрипка, Ігор Хохич, Олександр Павличенко. Троє проти, дев’ять – за. Причини мені невідомі, офіційного обґрунтування немає (обіцяють за тиждень)», – ідеться у Facebook-повідомленні Аласанії.

«Що далі? Порушено всі процедури; судова боротьба можлива і навіть обов‘язкова – після обнародування причин», – написав Зураб Аласанія і попросив журналістів про підтримку «Суспільного».

Наглядова рада «Суспільного» 31 січня більшістю голосів проголосувала за дострокове розірвання контракту з головою правління ПАТ НСТУ Зурабом Аласанією, повідомила у Facebook представниця ради Світлана Остапа.

Зураб Аласанія є головою правління Національної суспільної телерадіокомпанії України з квітня 2017-го. Згідно з контрактом, він мав працювати на цій посаді до 14 травня 2021 року.

20 грудня минулого року Наглядова рада ухвалила рішення про продовження мовлення ще на рік програм журналістських розслідувань «Схеми» та «Наші гроші з Денисом Бігусом». На день раніше автори обох проектів Наталія Седлецька та Денис Бігус заявили про ймовірність, що на засіданні ради буде розглядатися припинення їхньої трансляції.

Звільнення голови правління НСТУ: Аласанія заявив про порушення з боку Наглядової ради

Голова правління Публічного акціонерного товариства «Національна суспільна телекомпанія України» Зураб Аласанія заявив про порушення з боку членів Наглядової ради НСТУ під час голосування про дострокове розірвання контракту з Аласанією.

«У порядку денному питання не було. За поданням «з голосу» Козака і поправкою Панича поставили на голосування, зробили голосування «закритим і таємним» та проголосували. Складом: Тетяна Лебедєва, Світлана Остапа, Вадим Міський, Володимир Яворівський, Тарас Аврахов, Олексій Панич, В‘ячеслав Козак, Віктор Таран, Сергій Таран, Наталя Скрипка, Ігор Хохич, Олександр Павличенко. Троє проти, дев’ять – за. Причини мені невідомі, офіційного обґрунтування немає (обіцяють за тиждень)», – ідеться у Facebook-повідомленні Аласанії.

«Що далі? Порушено всі процедури; судова боротьба можлива і навіть обов‘язкова – після обнародування причин», – написав Зураб Аласанія і попросив журналістів про підтримку «Суспільного».

Наглядова рада «Суспільного» 31 січня більшістю голосів проголосувала за дострокове розірвання контракту з головою правління ПАТ НСТУ Зурабом Аласанією, повідомила у Facebook представниця ради Світлана Остапа.

Зураб Аласанія є головою правління Національної суспільної телерадіокомпанії України з квітня 2017-го. Згідно з контрактом, він мав працювати на цій посаді до 14 травня 2021 року.

20 грудня минулого року Наглядова рада ухвалила рішення про продовження мовлення ще на рік програм журналістських розслідувань «Схеми» та «Наші гроші з Денисом Бігусом». На день раніше автори обох проектів Наталія Седлецька та Денис Бігус заявили про ймовірність, що на засіданні ради буде розглядатися припинення їхньої трансляції.

Діти заявляли в поліцію про домашнє насильство понад 1,2 тисяч разів за минулий рік – Фацевич

Протягом 2018 року до поліції надійшло 1285 заяв і повідомлень про вчинення домашнього насильства, які подали самі діти, повідомив керівник української партульної поліції Олександр Фацевич 31 січня.

А загалом, як повідомляє Нацполіція на своєму сайті, за рік було скоєно 4,3 тисячі злочинів щодо дітей, від яких постраждали 4,7 тисяч дітей, при цьому 1,5 тисяч – від тяжких та особливо тяжких злочинів.

Водночас, правоохоронці фіксують зниження кількості злочинів учинених стосовно дітей, оскільки у 2017 році таких злочинів було зафіксовано 4,6 тисяч, мовиться у повідомленні.

Відтак Олександр Фацевич наголосив на необхідності оперативного реагування поліції на негативні виклики в дитячому середовищі, а також розшук дітей, які залишили місце проживання або навчання.

Як раніше повідомлялося, у 2019 році в Україні почнуть працювати 45 мобільних груп поліції для реагування на домашнє насильство, персонал вже відібраний.

 

Діти заявляли в поліцію про домашнє насильство понад 1,2 тисяч разів за минулий рік – Фацевич

Протягом 2018 року до поліції надійшло 1285 заяв і повідомлень про вчинення домашнього насильства, які подали самі діти, повідомив керівник української партульної поліції Олександр Фацевич 31 січня.

А загалом, як повідомляє Нацполіція на своєму сайті, за рік було скоєно 4,3 тисячі злочинів щодо дітей, від яких постраждали 4,7 тисяч дітей, при цьому 1,5 тисяч – від тяжких та особливо тяжких злочинів.

Водночас, правоохоронці фіксують зниження кількості злочинів учинених стосовно дітей, оскільки у 2017 році таких злочинів було зафіксовано 4,6 тисяч, мовиться у повідомленні.

Відтак Олександр Фацевич наголосив на необхідності оперативного реагування поліції на негативні виклики в дитячому середовищі, а також розшук дітей, які залишили місце проживання або навчання.

Як раніше повідомлялося, у 2019 році в Україні почнуть працювати 45 мобільних груп поліції для реагування на домашнє насильство, персонал вже відібраний.