На ЦВК подають до суду через рішення закрити дільниці в Росії

Народний депутат, голова партії «За життя» Вадим Рабінович заявляє про намір подати позов до суду через рішення Центральної виборчої комісії України ліквідувати виборчі дільниці в Росії. Про це він написав 1 січня на своїй сторінці в Facebook.

«За різними оцінками, сотні тисяч наших громадян перебувають у Росії. Хто на заробітках, хто з інших причин. І ось влада позбавляє їх права голосу. Це неконституційно і протизаконно. Це частина майбутніх маніпуляцій на виборах. Я подаю в суд на це рішення», – заявив Рабінович.

31 грудня Центральна виборча комісія ліквідувала виборчі дільниці на території Росії. П’ять виборчих дільниць у дипломатичних представництвах України на території Росії, які були затверджені ще 2012 року, відповідно до цієї постанови перестануть існувати.

Натомість ЦВК розширила межі своїх дільниць на територіях посольств України у Грузії, Фінляндії й Казахстані. Тепер за цими дільницями закріплені не лише межі відповідних держав, а й низки областей Росії.

Читайте також: Вибори-2019 стартують: яка технологія спрацює на тобі?

Згідно з постановою №67 від 2012 року, виборчі дільниці для українців, які перебували на території Росії, були розташовані в дипломатичних представництвах України у Москві, Санкт-Петербурзі, Новосибірську, Єкатеринбурзі і Ростові-на-Дону.

31 грудня 2018 року в Україні почалася передвиборча кампанія до виборів президента, які мають відбутися у березні 2019 року.

На ЦВК подають до суду через рішення закрити дільниці в Росії

Народний депутат, голова партії «За життя» Вадим Рабінович заявляє про намір подати позов до суду через рішення Центральної виборчої комісії України ліквідувати виборчі дільниці в Росії. Про це він написав 1 січня на своїй сторінці в Facebook.

«За різними оцінками, сотні тисяч наших громадян перебувають у Росії. Хто на заробітках, хто з інших причин. І ось влада позбавляє їх права голосу. Це неконституційно і протизаконно. Це частина майбутніх маніпуляцій на виборах. Я подаю в суд на це рішення», – заявив Рабінович.

31 грудня Центральна виборча комісія ліквідувала виборчі дільниці на території Росії. П’ять виборчих дільниць у дипломатичних представництвах України на території Росії, які були затверджені ще 2012 року, відповідно до цієї постанови перестануть існувати.

Натомість ЦВК розширила межі своїх дільниць на територіях посольств України у Грузії, Фінляндії й Казахстані. Тепер за цими дільницями закріплені не лише межі відповідних держав, а й низки областей Росії.

Читайте також: Вибори-2019 стартують: яка технологія спрацює на тобі?

Згідно з постановою №67 від 2012 року, виборчі дільниці для українців, які перебували на території Росії, були розташовані в дипломатичних представництвах України у Москві, Санкт-Петербурзі, Новосибірську, Єкатеринбурзі і Ростові-на-Дону.

31 грудня 2018 року в Україні почалася передвиборча кампанія до виборів президента, які мають відбутися у березні 2019 року.

Сотні дніпрян провели «бандерівський» марш зі смолоскипами

Ввечері 1 січня в Дніпрі відбувся марш, присвячений 110-річчю народження Степана Бандери.

Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, кілька сотень учасників, представників громадських організацій під синьо-жовтими і червоно-чорними прапорами зі смолоскипами в руках пройшли центральною частиною міста від Парку ракет до пам’ятника Шевченку.

В акції взяла участь як молодь, так і літні люди. Учасники акції йшли під звуки барабана, співали українські пісні, а також скандували гасла «З днем народження Бандери!», «Бандера, Шухевич – герої України!».

У руках вони тримали плакати з написами «Перемога у боротьбі», «Пам’ятаємо, що ми нащадки своїх Героїв». Дехто з учасників ніс щити з тризубом.

«Я хочу, щоб надалі такі наші зібрання були не тільки святкуванням, а це були зустрічі, де ми вирішували, які рішення ми ухвалюватимемо і що робитимемо в новому році. У нас залишається наша боротьба, ідея нашої нації і наш чин», – сказав один з організаторів маршу Кирило Дороленко.

Учасники акції також закликали підписати петицію про перейменування на честь Банери однієї з центральних вулиць Дніпра – вулиці Шмідта. 

Біля пам’ятника Шевченку учасники разом виконали гімн ОУН («Зродились ми великої години»). Захід супроводжувала поліція, але в дії активістів не втручалась.

Наразі в Дніпрі триває «війна» петицій щодо перейменування однієї з центральних вулиць на честь Бандери. Спершу націоналісти зареєструвала петицію з ідеєю переназвати на честь Бандери вулицю Шмідта, яка не підпала під декокомунізацію. Водночас житель міста В’ячеслав Єрмолаєв зареєстрував петицію проти, наголошуючи на «суперечливих і неоднозначних моментах особистості Степана Бандери».

Читайте також: Дніпро – «бандерівська столиця» Східної України. У Дніпрі провели «Бандерівські читання» і планують марш

2016 року активісти ВО «Свобода» встановили пам’ятний знак Бандері на в’їзді до Дніпра, пізніше його демонтували невідомі.

Степан Бандера народився 1 січня 1909 року в селі Старий Угринів Калуського району на Івано-Франківщині. Загинув 15 жовтня 1959 року у Мюнхені від рук агента КДБ Богдана Сташинського.

Сотні дніпрян провели «бандерівський» марш зі смолоскипами

Ввечері 1 січня в Дніпрі відбувся марш, присвячений 110-річчю народження Степана Бандери.

Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, кілька сотень учасників, представників громадських організацій під синьо-жовтими і червоно-чорними прапорами зі смолоскипами в руках пройшли центральною частиною міста від Парку ракет до пам’ятника Шевченку.

В акції взяла участь як молодь, так і літні люди. Учасники акції йшли під звуки барабана, співали українські пісні, а також скандували гасла «З днем народження Бандери!», «Бандера, Шухевич – герої України!».

У руках вони тримали плакати з написами «Перемога у боротьбі», «Пам’ятаємо, що ми нащадки своїх Героїв». Дехто з учасників ніс щити з тризубом.

«Я хочу, щоб надалі такі наші зібрання були не тільки святкуванням, а це були зустрічі, де ми вирішували, які рішення ми ухвалюватимемо і що робитимемо в новому році. У нас залишається наша боротьба, ідея нашої нації і наш чин», – сказав один з організаторів маршу Кирило Дороленко.

Учасники акції також закликали підписати петицію про перейменування на честь Банери однієї з центральних вулиць Дніпра – вулиці Шмідта. 

Біля пам’ятника Шевченку учасники разом виконали гімн ОУН («Зродились ми великої години»). Захід супроводжувала поліція, але в дії активістів не втручалась.

Наразі в Дніпрі триває «війна» петицій щодо перейменування однієї з центральних вулиць на честь Бандери. Спершу націоналісти зареєструвала петицію з ідеєю переназвати на честь Бандери вулицю Шмідта, яка не підпала під декокомунізацію. Водночас житель міста В’ячеслав Єрмолаєв зареєстрував петицію проти, наголошуючи на «суперечливих і неоднозначних моментах особистості Степана Бандери».

Читайте також: Дніпро – «бандерівська столиця» Східної України. У Дніпрі провели «Бандерівські читання» і планують марш

2016 року активісти ВО «Свобода» встановили пам’ятний знак Бандері на в’їзді до Дніпра, пізніше його демонтували невідомі.

Степан Бандера народився 1 січня 1909 року в селі Старий Угринів Калуського району на Івано-Франківщині. Загинув 15 жовтня 1959 року у Мюнхені від рук агента КДБ Богдана Сташинського.

Націоналісти провели дві пам’ятні ходи Києвом до дня народження Бандери

Близько двох тисяч активістів націоналістичних і ветеранських організацій пройшли смолоскипною ходою через центр Києва, відзначивши таким чином 110-у річницю від дня народження провідника ОУН Степана Бандери.

Хода вирушила від пам’ятника Тарасу Шевченку в однойменному парку та фінішувала на майдані Незалежності у Києві. Лідери організацій, які долучилися до ходи, заявили у своїх виступах, що ідеться не лише про день народження Степана Бандери, а й про вшанування української національно-визвольної боротьби та героїв українсько-російського збройного протистояння на Донбасі.

Попри велику кількість учасників, поліції було небагато, і вся хода пройшла мирно і без сутичок, повідомляє кореспондент Радіо Свобода. Наприкінці на майдані Незалежності учасники поскладали купою на асфальті палаючі смолоскипи, виникло велике вогнище, однак його одразу ж загасили пожежники і представники Нацполіції.

Радіо Свобода вело пряму трансляцію смолоскипної ходи.

1 січня в Києві відбулося дві ходи до дня народження Бандери: одну від пам’ятника Тарасу Шевченку до майдану Незалежності проводили ВО «Свобода», Правий сектор й інші праві, праворадикальні та ветеранські організації; іншу – від Оперного театру і до майдану Незалежності провели «Нацдружини» і «Національний корпус». 

18 грудня Верховна Рада України ухвалила постанову про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2019 році, серед яких і день народження лідера ОУН Степана Бандери.

11 грудня у Львівській області 2019 рік оголошено роком Степана Бандери і Організації українських націоналістів.

1 січня 2019 року відзначається 110 років від дня народження Степана Бандери – українського політичного діяча, одного з ідеологів і теоретиків українського націоналістичного руху XX століття, а після розколу Організації українських націоналістів – голови Проводу ОУН (б).

 

Націоналісти провели дві пам’ятні ходи Києвом до дня народження Бандери

Близько двох тисяч активістів націоналістичних і ветеранських організацій пройшли смолоскипною ходою через центр Києва, відзначивши таким чином 110-у річницю від дня народження провідника ОУН Степана Бандери.

Хода вирушила від пам’ятника Тарасу Шевченку в однойменному парку та фінішувала на майдані Незалежності у Києві. Лідери організацій, які долучилися до ходи, заявили у своїх виступах, що ідеться не лише про день народження Степана Бандери, а й про вшанування української національно-визвольної боротьби та героїв українсько-російського збройного протистояння на Донбасі.

Попри велику кількість учасників, поліції було небагато, і вся хода пройшла мирно і без сутичок, повідомляє кореспондент Радіо Свобода. Наприкінці на майдані Незалежності учасники поскладали купою на асфальті палаючі смолоскипи, виникло велике вогнище, однак його одразу ж загасили пожежники і представники Нацполіції.

Радіо Свобода вело пряму трансляцію смолоскипної ходи.

1 січня в Києві відбулося дві ходи до дня народження Бандери: одну від пам’ятника Тарасу Шевченку до майдану Незалежності проводили ВО «Свобода», Правий сектор й інші праві, праворадикальні та ветеранські організації; іншу – від Оперного театру і до майдану Незалежності провели «Нацдружини» і «Національний корпус». 

18 грудня Верховна Рада України ухвалила постанову про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2019 році, серед яких і день народження лідера ОУН Степана Бандери.

11 грудня у Львівській області 2019 рік оголошено роком Степана Бандери і Організації українських націоналістів.

1 січня 2019 року відзначається 110 років від дня народження Степана Бандери – українського політичного діяча, одного з ідеологів і теоретиків українського націоналістичного руху XX століття, а після розколу Організації українських націоналістів – голови Проводу ОУН (б).

 

«Укрзалізниця» повідомила про 40 додаткових поїздів, призначених на свята

«Укрзалізниця» повідомляє про призначення на зимові свята додатково близько 40 потягів на 311 рейсів.

Як повідомила 31 грудня прес-служба «Укрзалізниці», протягом 31 грудня і 1 січня курсують 130 поїздів.

Цими поїздами у новорічну ніч перевезли майже 20 тисяч пасажирів, яких обслуговували майже чотири тисячі залізничників.

 

«Укрзалізниця» повідомила про 40 додаткових поїздів, призначених на свята

«Укрзалізниця» повідомляє про призначення на зимові свята додатково близько 40 потягів на 311 рейсів.

Як повідомила 31 грудня прес-служба «Укрзалізниці», протягом 31 грудня і 1 січня курсують 130 поїздів.

Цими поїздами у новорічну ніч перевезли майже 20 тисяч пасажирів, яких обслуговували майже чотири тисячі залізничників.

 

Мін’юст України подав до ЄСПЛ позов щодо Криму

Міністерство юстиції України подало до Європейського суду з прав людини позов щодо анексії Росією Криму і порушення прав людини на півострові, повідомив заступник міністра юстиції й уповноважений з питань ЄСПЛ Іван Ліщина.

За його словами, цей позов розглянуть на засіданні ЄСПЛ у лютому.

Раніше міністр юстиції України Павло Петренко повідомляв, що Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) почне розглядати позови Києва проти Росії через Крим і Донбас. Він підкреслив, що ЄСПЛ об’єднав п’ять заяв у три справи.

10 серпня 2018 року Україна подала до Європейського суду з прав людини нову міждержавну скаргу щодо українських політв’язнів Кремля.

На розгляді Європейського суду з прав людини перебуває також чотири тисячі позовів громадян, пов’язаних із подіями в анексованому Росією Криму і на Донбасі.

Європейський парламент закликав Росію негайно звільнити всіх українських політичних бранців, які були незаконно затримані, заарештовані і ув’язнені.

Мін’юст України подав до ЄСПЛ позов щодо Криму

Міністерство юстиції України подало до Європейського суду з прав людини позов щодо анексії Росією Криму і порушення прав людини на півострові, повідомив заступник міністра юстиції й уповноважений з питань ЄСПЛ Іван Ліщина.

За його словами, цей позов розглянуть на засіданні ЄСПЛ у лютому.

Раніше міністр юстиції України Павло Петренко повідомляв, що Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) почне розглядати позови Києва проти Росії через Крим і Донбас. Він підкреслив, що ЄСПЛ об’єднав п’ять заяв у три справи.

10 серпня 2018 року Україна подала до Європейського суду з прав людини нову міждержавну скаргу щодо українських політв’язнів Кремля.

На розгляді Європейського суду з прав людини перебуває також чотири тисячі позовів громадян, пов’язаних із подіями в анексованому Росією Криму і на Донбасі.

Європейський парламент закликав Росію негайно звільнити всіх українських політичних бранців, які були незаконно затримані, заарештовані і ув’язнені.