Дружина заарештованого в Криму Едема Бекірова заявляє про загрозу його життю

Дружина заарештованого в анексованому Криму кримськотатарського активіста Едема Бекірова Гульнара просить українську і світову громадськість врятувати її хворого чоловіка. Про це вона заявила 2 січня в зверненні на своїй сторінці у Facebook.

«Для нього, як для хворої людини, яка має діагноз і висновки лікарів, у зв’язку з відсутністю адекватного лікування, проведення динамічного спостереження з обов’язковим контролем результатів лабораторних аналізів і корекції лікування, існує високий ризик загрози життю, а саме: виникнення загроз для серцево-судинної системи (повторний інфаркт чи гірший варіант – гостра коронарна смерть), для незагоєної рани культі правої гомілки – ризик виникнення гострого септичного стану, що також може привести до загибелі. Закликаю: допоможіть врятувати Едема. Утримання мого чоловіка у в’язниці означає для нього фактично смертний вирок», – написала Бекірова.

За її словами, через обмеження життєдіяльності Бекіров потребує постійного стороннього догляду й медичного супроводу. Але тільки на 17-й день ув’язнення, завдяки заявам адвокатів через погіршення стану здоров’я ув’язненого, члени громадської незалежної комісії Росії потрапили до Едема і направили його на огляд до лікарні в Сімферополі.

«Після повернення в камеру досі ні лікаря, ні медсестри, ні адвокатів не допустили до нього. З 21 грудня 2018 роки мені про стан здоров’я чоловіка нічого не відомо», – повідомила дружина Бекірова.

Читайте також: «На чорне кажуть «біле»: захист Едема Бекірова і «справа українських диверсантів»

У зверненні вона також подякувала всім небайдужим за надану їй і її сім’ї підтримку.

Російські силовики затримали жителя селища Новоолексіївка Херсонської області Едема Бекірова на в’їзді в анексований Крим вранці 12 грудня. Відомо, що він прямував до Криму для відвідування 78-річної матері та родичів. Пізніше його доставили в будівлю ФСБ Росії в Сімферополі.

Підконтрольний Кремлю Київський районний суд Сімферополя 13 грудня заарештував Бекірова на два місяці. Він буде перебувати за ґратами до 11 лютого 2019 року. Міністерство закордонних справ України висловило «рішучий протест» в зв’язку з рішенням суду.

Раніше адвокат Олексій Ладін повідомив, що Бекірова підозрюють у зберіганні й передачі вибухових речовин і боєприпасів.

Дружина заарештованого в Криму Едема Бекірова заявляє про загрозу його життю

Дружина заарештованого в анексованому Криму кримськотатарського активіста Едема Бекірова Гульнара просить українську і світову громадськість врятувати її хворого чоловіка. Про це вона заявила 2 січня в зверненні на своїй сторінці у Facebook.

«Для нього, як для хворої людини, яка має діагноз і висновки лікарів, у зв’язку з відсутністю адекватного лікування, проведення динамічного спостереження з обов’язковим контролем результатів лабораторних аналізів і корекції лікування, існує високий ризик загрози життю, а саме: виникнення загроз для серцево-судинної системи (повторний інфаркт чи гірший варіант – гостра коронарна смерть), для незагоєної рани культі правої гомілки – ризик виникнення гострого септичного стану, що також може привести до загибелі. Закликаю: допоможіть врятувати Едема. Утримання мого чоловіка у в’язниці означає для нього фактично смертний вирок», – написала Бекірова.

За її словами, через обмеження життєдіяльності Бекіров потребує постійного стороннього догляду й медичного супроводу. Але тільки на 17-й день ув’язнення, завдяки заявам адвокатів через погіршення стану здоров’я ув’язненого, члени громадської незалежної комісії Росії потрапили до Едема і направили його на огляд до лікарні в Сімферополі.

«Після повернення в камеру досі ні лікаря, ні медсестри, ні адвокатів не допустили до нього. З 21 грудня 2018 роки мені про стан здоров’я чоловіка нічого не відомо», – повідомила дружина Бекірова.

Читайте також: «На чорне кажуть «біле»: захист Едема Бекірова і «справа українських диверсантів»

У зверненні вона також подякувала всім небайдужим за надану їй і її сім’ї підтримку.

Російські силовики затримали жителя селища Новоолексіївка Херсонської області Едема Бекірова на в’їзді в анексований Крим вранці 12 грудня. Відомо, що він прямував до Криму для відвідування 78-річної матері та родичів. Пізніше його доставили в будівлю ФСБ Росії в Сімферополі.

Підконтрольний Кремлю Київський районний суд Сімферополя 13 грудня заарештував Бекірова на два місяці. Він буде перебувати за ґратами до 11 лютого 2019 року. Міністерство закордонних справ України висловило «рішучий протест» в зв’язку з рішенням суду.

Раніше адвокат Олексій Ладін повідомив, що Бекірова підозрюють у зберіганні й передачі вибухових речовин і боєприпасів.

Справу колишнього міліцейського чиновника за побиття автомайданівців 2014 року передали в суд – ГПУ

Обвинувальний акт проти колишнього заступника начальника Головного управління МВС України в Києві – начальника кримінальної міліції, якого звинувачують у справі про побиття автомайданівців у 2014 році, 2 січня передали до суду, повідомляє Генпрокуратура.

Його обвинувачують в організації незаконних затримань шести активістів громадського руху «Автомайдан», побиття їх і пошкодження їхніх автомобілів, із залученням «тітушок» і «беркутівців» у ніч з 22 на 23 січня 2014 року на вулиці Щорса в Києві біля міської лікарні № 17.

«Результати розслідування цього й інших подібних злочинів доводить обґрунтованість підозр про спланованість, системність і скоординованість протиправної протидії протестним акціям, що відбувалися в січні-лютому 2014 року… У ході слідства підтверджено та зібрано достатньо доказів, які вказують на планування і націлення дій правоохоронців щодо протидії протестним акціям саме у злочинний спосіб», – заявляють у ГПУ.

За цим епізодом злочину, кажуть у Генпрокуратурі, крім вищевказаного керівника до кримінальної відповідальності притягнуто ще 18 правоохоронців, зокрема 13 співробітників спецпідрозділу «Беркут», у тому числі командира полку і командира роти, заступника начальника управління боротьби з незаконним обігом наркотиків, начальника відділу і вісьмох цивільних осіб («тітушок»).

Під час подій Революції гідності Міністерство внутрішніх справ мотивувало затримання «Беркутом» активістів «Автомайдану» їхніми хуліганськими діями, зокрема і щодо правоохоронців. Затриманих тоді навіть судили, але зі зміною влади після Революції гідності судові процеси проти «автомайданівців» припинилися.

Справу колишнього міліцейського чиновника за побиття автомайданівців 2014 року передали в суд – ГПУ

Обвинувальний акт проти колишнього заступника начальника Головного управління МВС України в Києві – начальника кримінальної міліції, якого звинувачують у справі про побиття автомайданівців у 2014 році, 2 січня передали до суду, повідомляє Генпрокуратура.

Його обвинувачують в організації незаконних затримань шести активістів громадського руху «Автомайдан», побиття їх і пошкодження їхніх автомобілів, із залученням «тітушок» і «беркутівців» у ніч з 22 на 23 січня 2014 року на вулиці Щорса в Києві біля міської лікарні № 17.

«Результати розслідування цього й інших подібних злочинів доводить обґрунтованість підозр про спланованість, системність і скоординованість протиправної протидії протестним акціям, що відбувалися в січні-лютому 2014 року… У ході слідства підтверджено та зібрано достатньо доказів, які вказують на планування і націлення дій правоохоронців щодо протидії протестним акціям саме у злочинний спосіб», – заявляють у ГПУ.

За цим епізодом злочину, кажуть у Генпрокуратурі, крім вищевказаного керівника до кримінальної відповідальності притягнуто ще 18 правоохоронців, зокрема 13 співробітників спецпідрозділу «Беркут», у тому числі командира полку і командира роти, заступника начальника управління боротьби з незаконним обігом наркотиків, начальника відділу і вісьмох цивільних осіб («тітушок»).

Під час подій Революції гідності Міністерство внутрішніх справ мотивувало затримання «Беркутом» активістів «Автомайдану» їхніми хуліганськими діями, зокрема і щодо правоохоронців. Затриманих тоді навіть судили, але зі зміною влади після Революції гідності судові процеси проти «автомайданівців» припинилися.

15 тисяч людей зустріли Новий рік на двох центральних площах Києва – мерія

15 тисяч киян і гостей міста зустріли новий 2019 рік на Софійській і Контрактовій площах у центрі Києва, повідомляє міська рада.

За повідомленням, у святкуванні на Софійській площі взяли участь 12 тисяч людей, на Контрактовій – три тисячі.

Загалом програма новорічних заходів у Києві цього року передбачає понад 70 різноманітних акцій і концертів, 300 тематичних вистав, 200 святкових подій у всіх районах міста, повідомляють у міськраді.

Раніше в Державній службі з надзвичайних ситуацій повідомили, що новорічні святкування в Україні минули без надзвичайних ситуацій.

15 тисяч людей зустріли Новий рік на двох центральних площах Києва – мерія

15 тисяч киян і гостей міста зустріли новий 2019 рік на Софійській і Контрактовій площах у центрі Києва, повідомляє міська рада.

За повідомленням, у святкуванні на Софійській площі взяли участь 12 тисяч людей, на Контрактовій – три тисячі.

Загалом програма новорічних заходів у Києві цього року передбачає понад 70 різноманітних акцій і концертів, 300 тематичних вистав, 200 святкових подій у всіх районах міста, повідомляють у міськраді.

Раніше в Державній службі з надзвичайних ситуацій повідомили, що новорічні святкування в Україні минули без надзвичайних ситуацій.

Макрон і Путін обговорили Керченську кризу – прес-служба Кремля

Президент Франції Емманюель Макрон і президент Росії Володимир Путін у телефонній розмові обговорили ситуацію в Україні та інцидент у Керченській протоці 25 листопада. Про це повідомляє прес-служба Кремля.

Зазначається, що з цих двох тем сторони «продовжили обмін думками».

Прес-служба Макрона поки не надала інформацію про розмову.

25 листопада російські силовики поблизу Керченської протоки відкрили вогонь по трьох українських кораблях, які після невдалої спроби мирно пройти з Чорного в Азовське море (Росія фізично заблокувала судноплавний канал розвернутим упоперек вантажним судном) поверталися назад до Одеси, і силою захопили їх, а також узяли в полон 24 українських моряків, при цьому троє з них були поранені. Відповідно до міжнародного права, ці дії Росії, як і тарани одного з українських кораблів російськими раніше того ж дня, є актами агресії.

Морякам, усупереч міжнародному праву, яке визначає їхній статус як військовополонених, висунули кримінальні звинувачення в «порушенні російського кордону» – попри те, що, за українсько-російським Договором про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки 2003 року, «торговельні судна та військові кораблі, а також інші державні судна під прапором України або Російської Федерації, що експлуатуються в некомерційних цілях, користуються в Азовському морі та Керченській протоці свободою судноплавства»; крім того, через будь-які територіальні води, в тому числі й ті, на які незаконно претендує Росія навколо окупованого нею українського Криму, гарантоване право мирного проходу кораблів і суден усіх держав, відповідно до Конвенції ООН із морського права.

Підконтрольні Москві суди у Криму взяли полонених під арешт на два місяці. Їх доставили з Криму до Росії, до Москви. Росія тривалий час не дозволяла відвідати їх українським консульським працівникам.

Дії Росії викликали різку критику в багатьох країнах, у першу чергу в Європі, а також у США, разом із вимогами негайно звільнити моряків. Зокрема, президент США Дональд Трамп скасував заплановану зустріч із президентом Росії Володимиром Путіним і заявив, що така зустріч не відбудеться, доки Росія не звільнить українських моряків і їхні кораблі. У Москві відповіли, що ці заяви нічого не змінять у долі моряків, за якими Росія не визнає статусу військовополонених.

Макрон і Путін обговорили Керченську кризу – прес-служба Кремля

Президент Франції Емманюель Макрон і президент Росії Володимир Путін у телефонній розмові обговорили ситуацію в Україні та інцидент у Керченській протоці 25 листопада. Про це повідомляє прес-служба Кремля.

Зазначається, що з цих двох тем сторони «продовжили обмін думками».

Прес-служба Макрона поки не надала інформацію про розмову.

25 листопада російські силовики поблизу Керченської протоки відкрили вогонь по трьох українських кораблях, які після невдалої спроби мирно пройти з Чорного в Азовське море (Росія фізично заблокувала судноплавний канал розвернутим упоперек вантажним судном) поверталися назад до Одеси, і силою захопили їх, а також узяли в полон 24 українських моряків, при цьому троє з них були поранені. Відповідно до міжнародного права, ці дії Росії, як і тарани одного з українських кораблів російськими раніше того ж дня, є актами агресії.

Морякам, усупереч міжнародному праву, яке визначає їхній статус як військовополонених, висунули кримінальні звинувачення в «порушенні російського кордону» – попри те, що, за українсько-російським Договором про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки 2003 року, «торговельні судна та військові кораблі, а також інші державні судна під прапором України або Російської Федерації, що експлуатуються в некомерційних цілях, користуються в Азовському морі та Керченській протоці свободою судноплавства»; крім того, через будь-які територіальні води, в тому числі й ті, на які незаконно претендує Росія навколо окупованого нею українського Криму, гарантоване право мирного проходу кораблів і суден усіх держав, відповідно до Конвенції ООН із морського права.

Підконтрольні Москві суди у Криму взяли полонених під арешт на два місяці. Їх доставили з Криму до Росії, до Москви. Росія тривалий час не дозволяла відвідати їх українським консульським працівникам.

Дії Росії викликали різку критику в багатьох країнах, у першу чергу в Європі, а також у США, разом із вимогами негайно звільнити моряків. Зокрема, президент США Дональд Трамп скасував заплановану зустріч із президентом Росії Володимиром Путіним і заявив, що така зустріч не відбудеться, доки Росія не звільнить українських моряків і їхні кораблі. У Москві відповіли, що ці заяви нічого не змінять у долі моряків, за якими Росія не визнає статусу військовополонених.