Порошенко заявив про присвоєння Філарету звання Героя України

Президент України Петро Порошенко вирішив присвоїти почесному патріарху Православної церкви України Філарету звання Героя України. Про це він сам повідомив 8 січня.

За словами Порошенка, внесок патріарха Філарета у створення української помісної церкви неможливо оцінити.

«Він (Філарет – ред.) був, є і залишається духовним лідером української церкви, духовним лідером українського народу. Ось чому прийняв рішення присвоїти йому звання «Герой України», – заявив Порошенко.

Патріарх Філарет очолював Українську православну церкву Київського патріархату з 1995 року по 2018 рік, до створення Православної церкви України.

Наприкінці грудня предстоятель ПЦУ Епіфаній повідомив, що Філарет продовжить правити службу у Володимирському соборі в Києві і залишить за собою резиденцію на Пушкінській вулиці.

15 грудня в Києві, в соборі Святої Софії відбувся об’єднавчий собор, на якому ієрархи, священики і миряни з трьох фактично наявних на той час в Україні православних церковних організацій, – Української православної церкви Київського патріархату, Української автокефальної православної церкви і Української православної церкви, що в єднанні з Московським патріархатом (від останньої на собор прийшли представники лише двох єпархій), – створили єдину канонічну православну церковну організацію в Україні, помісну Православну церкву України (ПЦУ). Її предстоятелем обрали митрополита Епіфанія з дотеперішньої УПЦ КП.

Порошенко заявив про присвоєння Філарету звання Героя України

Президент України Петро Порошенко вирішив присвоїти почесному патріарху Православної церкви України Філарету звання Героя України. Про це він сам повідомив 8 січня.

За словами Порошенка, внесок патріарха Філарета у створення української помісної церкви неможливо оцінити.

«Він (Філарет – ред.) був, є і залишається духовним лідером української церкви, духовним лідером українського народу. Ось чому прийняв рішення присвоїти йому звання «Герой України», – заявив Порошенко.

Патріарх Філарет очолював Українську православну церкву Київського патріархату з 1995 року по 2018 рік, до створення Православної церкви України.

Наприкінці грудня предстоятель ПЦУ Епіфаній повідомив, що Філарет продовжить правити службу у Володимирському соборі в Києві і залишить за собою резиденцію на Пушкінській вулиці.

15 грудня в Києві, в соборі Святої Софії відбувся об’єднавчий собор, на якому ієрархи, священики і миряни з трьох фактично наявних на той час в Україні православних церковних організацій, – Української православної церкви Київського патріархату, Української автокефальної православної церкви і Української православної церкви, що в єднанні з Московським патріархатом (від останньої на собор прийшли представники лише двох єпархій), – створили єдину канонічну православну церковну організацію в Україні, помісну Православну церкву України (ПЦУ). Її предстоятелем обрали митрополита Епіфанія з дотеперішньої УПЦ КП.

У 2020 році «Нафтогаз» продаватиме газ за ринковою ціною – меморандум програми МВФ

Національна акціонерна компанія «Нафтогаз» до січня 2020 року вирівняє ціни на газ для населення із ринковими – таке зобов’язання бере на себе Україна згідно з Меморандумом про економічну і фінансову політику за програмою фінансової допомоги stand-by між Україною і Міжнародним валютним фондом, оприлюдненим 8 січня.

«З 1 січня 2020 року «Нафтогаз» продаватиме газ домогосподарствам та теплокомуненерго за ціною, що буде домінувати на ринку», – йдеться в документі.

Як зазначено в документі, Україна також скасувала можливість оплачувати опалення в розстрочку для тих, хто не отримує субсидії.

Читайте також: Енергія-2019: що чекає на українську енергетику в новому році

У березні 2019 року уряд планує запустити пілотний проект із монетизації субсидій. Очікується, що монетизація працюватиме з січня 2020 року.

«Крім того, з липня 2019 року ми запустимо Фонд енергоефективності, щоб сприяти зниженню споживання газу в Україні», – йдеться в меморандумі.

В Україні з 1 січня зросли тарифи на опалення і гарячу воду внаслідок росту цін на газ.

Підвищення цін на газ було однією з умов схвалення МВФ та іншими глобальними фінансовими організаціями нових програм співпраці з Україною.

У грудні 2018 року МВФ затвердив нову програму фінансової підтримки України на суму 3,9 мільярда доларів США.

У 2020 році «Нафтогаз» продаватиме газ за ринковою ціною – меморандум програми МВФ

Національна акціонерна компанія «Нафтогаз» до січня 2020 року вирівняє ціни на газ для населення із ринковими – таке зобов’язання бере на себе Україна згідно з Меморандумом про економічну і фінансову політику за програмою фінансової допомоги stand-by між Україною і Міжнародним валютним фондом, оприлюдненим 8 січня.

«З 1 січня 2020 року «Нафтогаз» продаватиме газ домогосподарствам та теплокомуненерго за ціною, що буде домінувати на ринку», – йдеться в документі.

Як зазначено в документі, Україна також скасувала можливість оплачувати опалення в розстрочку для тих, хто не отримує субсидії.

Читайте також: Енергія-2019: що чекає на українську енергетику в новому році

У березні 2019 року уряд планує запустити пілотний проект із монетизації субсидій. Очікується, що монетизація працюватиме з січня 2020 року.

«Крім того, з липня 2019 року ми запустимо Фонд енергоефективності, щоб сприяти зниженню споживання газу в Україні», – йдеться в меморандумі.

В Україні з 1 січня зросли тарифи на опалення і гарячу воду внаслідок росту цін на газ.

Підвищення цін на газ було однією з умов схвалення МВФ та іншими глобальними фінансовими організаціями нових програм співпраці з Україною.

У грудні 2018 року МВФ затвердив нову програму фінансової підтримки України на суму 3,9 мільярда доларів США.

Суд визнав протиправною заборону депутатських відряджень у пленарні тижні Ради

Окружний адміністративний суд Києва визнав протиправною заборону депутатських відряджень у пленарні тижні, окрім відряджень для участі в офіційних парламентських делегаціях.

Це розпорядження належить голові Верховної Ради Андрію Парубію. Суд пояснив своє рішення тим, що спікер парламенту не має повноважень встановлювати нові права та обов’язки або створювати обмеження у роботі народного депутата при виконанні ним своїх повноважень, зокрема, у здійсненні відряджень.

Крім того, відповідно до закону «Про статус народного депутата України», ніхто не має права обмежувати повноваження парламентаря, окрім випадків, передбачених Конституцією та законами України.

Також розпорядженням не можуть встановлюватися обмеження щодо здійснення повноважень народного депутата України, оскільки воно не є нормативно-правовим актом, повідомляє прес-служба суду.

Позов був поданий народним депутатом від «Батьківщини» Сергієм Власенком.

Розгляд справи тривав з березня 2018 року.

Суд визнав протиправною заборону депутатських відряджень у пленарні тижні Ради

Окружний адміністративний суд Києва визнав протиправною заборону депутатських відряджень у пленарні тижні, окрім відряджень для участі в офіційних парламентських делегаціях.

Це розпорядження належить голові Верховної Ради Андрію Парубію. Суд пояснив своє рішення тим, що спікер парламенту не має повноважень встановлювати нові права та обов’язки або створювати обмеження у роботі народного депутата при виконанні ним своїх повноважень, зокрема, у здійсненні відряджень.

Крім того, відповідно до закону «Про статус народного депутата України», ніхто не має права обмежувати повноваження парламентаря, окрім випадків, передбачених Конституцією та законами України.

Також розпорядженням не можуть встановлюватися обмеження щодо здійснення повноважень народного депутата України, оскільки воно не є нормативно-правовим актом, повідомляє прес-служба суду.

Позов був поданий народним депутатом від «Батьківщини» Сергієм Власенком.

Розгляд справи тривав з березня 2018 року.

За добу бойовики стріляли один раз – штаб

Протягом доби 8 січня бойовики незаконних збройних угруповань на Донбасі один раз порушили режим тиші, повідомляє прес-служба штабу Операції об’єднаних сил.

«Опорні пункти наших військ були обстріляні з гранатометів різних систем та стрілецької зброї поблизу селища Новотошківське на Луганському напрямку», – йдеться в повідомленні.

За даними штабу, внаслідок обстрілів жоден військовий не був поранений і не загинув.

Військові запевняють, що дотримуються умов припинення вогню.

У незаконному збройному угрупованні «ДНР» заявляють про нібито п’ять обстрілів окупованої ним території з боку ЗСУ.

В аналогічному угрупованні «ЛНР» стверджують, що українська армія обстріляла район окупованого Первомайська, де нібито знаходилися представники Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ.

У прес-службі самої СММ відповідної заяви наразі не оприлюднивали.

 

Тристороння контактна група щодо врегулювання ситуації на Донбасі оголосила про чергове «безстрокове і стале» припинення вогню, починаючи з півночі 29 грудня 2018 року, цього разу з нагоди новорічних і різдвяних свят. Воно було порушене майже відразу після заявленого початку і відтоді, як і всі попередні перемир’я, порушується постійно.

Припинення вогню й раніше проголошувалися як безстрокові, але порушувалися практично відразу. При цьому сторони заперечують свою вину в цих порушеннях і звинувачують противників у провокаціях.

Унаслідок російської гібридної агресії на сході України з квітня 2014 року в регіоні, за даними ООН, загинули понад 10 тисяч 300 людей іще станом на кінець 2017 року – відтоді нових даних не оголошували.

Станом на середину листопада 2018-го, повідомляли в ООН, число загиблих цивільних осіб перевищило 3 тисячі, а число поранених цивільних на той час майже сягнуло 9 тисяч.

За добу бойовики стріляли один раз – штаб

Протягом доби 8 січня бойовики незаконних збройних угруповань на Донбасі один раз порушили режим тиші, повідомляє прес-служба штабу Операції об’єднаних сил.

«Опорні пункти наших військ були обстріляні з гранатометів різних систем та стрілецької зброї поблизу селища Новотошківське на Луганському напрямку», – йдеться в повідомленні.

За даними штабу, внаслідок обстрілів жоден військовий не був поранений і не загинув.

Військові запевняють, що дотримуються умов припинення вогню.

У незаконному збройному угрупованні «ДНР» заявляють про нібито п’ять обстрілів окупованої ним території з боку ЗСУ.

В аналогічному угрупованні «ЛНР» стверджують, що українська армія обстріляла район окупованого Первомайська, де нібито знаходилися представники Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ.

У прес-службі самої СММ відповідної заяви наразі не оприлюднивали.

 

Тристороння контактна група щодо врегулювання ситуації на Донбасі оголосила про чергове «безстрокове і стале» припинення вогню, починаючи з півночі 29 грудня 2018 року, цього разу з нагоди новорічних і різдвяних свят. Воно було порушене майже відразу після заявленого початку і відтоді, як і всі попередні перемир’я, порушується постійно.

Припинення вогню й раніше проголошувалися як безстрокові, але порушувалися практично відразу. При цьому сторони заперечують свою вину в цих порушеннях і звинувачують противників у провокаціях.

Унаслідок російської гібридної агресії на сході України з квітня 2014 року в регіоні, за даними ООН, загинули понад 10 тисяч 300 людей іще станом на кінець 2017 року – відтоді нових даних не оголошували.

Станом на середину листопада 2018-го, повідомляли в ООН, число загиблих цивільних осіб перевищило 3 тисячі, а число поранених цивільних на той час майже сягнуло 9 тисяч.

Уповноваженний з питань ЄСПЛ розповів про зміст заяви Києва проти Росії через захоплення моряків

У заяві, яку Україна подала до Європейського суду з прав людини через захоплення Росією українських військовополонених біля берегів Криму, йдеться про використання російською стороною озброєння, яке могло призвести до загибелі людей. Про це розповів в ефірі Радіо Свобода заступник голови Міністерства юстиції України і уповноважений з питань Європейського суду Іван Ліщина.

За його словами, документ містить інформацію про російську анексію Криму, Керченську протоку, Азовське море і його значення для України. Також присутні два епізоди, пов’язані з порушенням прав людини.

«Перша частина – це напад на українські кораблі, їх розстріл зі зброї і захоплення. Друга частина – це поводження з українськими моряками після їх захоплення», – розповів Іван Ліщина.

При цьому заступник голови Мін’юсту підкреслив, що при захопленні українських військових застосовувалася зброя, тож була висока ймовірність загибелі людей.

«Стрілянина велася по силуету корабля, не по гвинтах, не спереду. Я кораблі невеликі, і кілька попадань призвели б до загибелі людей. Тому тут є очевидні підстави говорити про те, що сам процес був побудований таким чином, що була висока ймовірність, що хтось буде вбитий», – зазначив Іван Ліщина.

Він додав, що українська сторона вбачає в цьому порушення права на життя, яке передбачене Женевською конвенцією, і підкреслив, що «не було юридичних підстав для того, щоб відкривати вогонь по українських кораблях».

Уряд України 7 січня подав позов до ЄСПЛ через захоплення Росією українських військових у Чорному морі. 

25 листопада 2018 року російські силовики поблизу Керченської протоки відкрили вогонь по трьох українських кораблях, які після невдалої спроби мирно пройти з Чорного в Азовське море (Росія фізично заблокувала судноплавний канал розвернутим упоперек вантажним судном) поверталися назад до Одеси, і силою захопили їх, а також узяли в полон 24 українських моряків, при цьому троє з них були поранені. Відповідно до міжнародного права, ці дії Росії, як і тарани одного з українських кораблів російськими раніше того ж дня, є актами агресії.

Морякам, усупереч міжнародному праву, яке визначає їхній статус як військовополонених, висунули кримінальні звинувачення в «порушенні російського кордону». При цьому, за українсько-російським Договором про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки 2003 року, «торговельні судна та військові кораблі, а також інші державні судна під прапором України або Російської Федерації, що експлуатуються в некомерційних цілях, користуються в Азовському морі та Керченській протоці свободою судноплавства».

Крім того, через будь-які територіальні води, в тому числі й ті, на які незаконно претендує Росія навколо окупованого нею українського Криму, гарантоване право мирного проходу кораблів і суден усіх держав, відповідно до Конвенції ООН із морського права.

Підконтрольні Москві суди у Криму взяли полонених під арешт на два місяці. Їх доставили з Криму до Росії, до Москви. Росія тривалий час не дозволяла відвідати їх українським консульським працівникам.

Дії Росії викликали різку критику в багатьох країнах, у першу чергу в Європі, а також у США, разом із вимогами негайно звільнити моряків. Зокрема, президент США Дональд Трамп скасував заплановану зустріч із президентом Росії Володимиром Путіним і заявив, що така зустріч не відбудеться, доки Росія не звільнить українських моряків і їхні кораблі. У Москві відповіли, що ці заяви нічого не змінять у долі моряків, за якими Росія не визнає статусу військовополонених.

Уповноваженний з питань ЄСПЛ розповів про зміст заяви Києва проти Росії через захоплення моряків

У заяві, яку Україна подала до Європейського суду з прав людини через захоплення Росією українських військовополонених біля берегів Криму, йдеться про використання російською стороною озброєння, яке могло призвести до загибелі людей. Про це розповів в ефірі Радіо Свобода заступник голови Міністерства юстиції України і уповноважений з питань Європейського суду Іван Ліщина.

За його словами, документ містить інформацію про російську анексію Криму, Керченську протоку, Азовське море і його значення для України. Також присутні два епізоди, пов’язані з порушенням прав людини.

«Перша частина – це напад на українські кораблі, їх розстріл зі зброї і захоплення. Друга частина – це поводження з українськими моряками після їх захоплення», – розповів Іван Ліщина.

При цьому заступник голови Мін’юсту підкреслив, що при захопленні українських військових застосовувалася зброя, тож була висока ймовірність загибелі людей.

«Стрілянина велася по силуету корабля, не по гвинтах, не спереду. Я кораблі невеликі, і кілька попадань призвели б до загибелі людей. Тому тут є очевидні підстави говорити про те, що сам процес був побудований таким чином, що була висока ймовірність, що хтось буде вбитий», – зазначив Іван Ліщина.

Він додав, що українська сторона вбачає в цьому порушення права на життя, яке передбачене Женевською конвенцією, і підкреслив, що «не було юридичних підстав для того, щоб відкривати вогонь по українських кораблях».

Уряд України 7 січня подав позов до ЄСПЛ через захоплення Росією українських військових у Чорному морі. 

25 листопада 2018 року російські силовики поблизу Керченської протоки відкрили вогонь по трьох українських кораблях, які після невдалої спроби мирно пройти з Чорного в Азовське море (Росія фізично заблокувала судноплавний канал розвернутим упоперек вантажним судном) поверталися назад до Одеси, і силою захопили їх, а також узяли в полон 24 українських моряків, при цьому троє з них були поранені. Відповідно до міжнародного права, ці дії Росії, як і тарани одного з українських кораблів російськими раніше того ж дня, є актами агресії.

Морякам, усупереч міжнародному праву, яке визначає їхній статус як військовополонених, висунули кримінальні звинувачення в «порушенні російського кордону». При цьому, за українсько-російським Договором про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки 2003 року, «торговельні судна та військові кораблі, а також інші державні судна під прапором України або Російської Федерації, що експлуатуються в некомерційних цілях, користуються в Азовському морі та Керченській протоці свободою судноплавства».

Крім того, через будь-які територіальні води, в тому числі й ті, на які незаконно претендує Росія навколо окупованого нею українського Криму, гарантоване право мирного проходу кораблів і суден усіх держав, відповідно до Конвенції ООН із морського права.

Підконтрольні Москві суди у Криму взяли полонених під арешт на два місяці. Їх доставили з Криму до Росії, до Москви. Росія тривалий час не дозволяла відвідати їх українським консульським працівникам.

Дії Росії викликали різку критику в багатьох країнах, у першу чергу в Європі, а також у США, разом із вимогами негайно звільнити моряків. Зокрема, президент США Дональд Трамп скасував заплановану зустріч із президентом Росії Володимиром Путіним і заявив, що така зустріч не відбудеться, доки Росія не звільнить українських моряків і їхні кораблі. У Москві відповіли, що ці заяви нічого не змінять у долі моряків, за якими Росія не визнає статусу військовополонених.