Заступником голови МОН став екс-голова Українського центру оцінювання якості освіти

Заступником голови Міністерства освіти і науки України став Вадим Карандій, який до цього очолював Український центр оцінювання якості освіти. Відповідне рішення 10 січня ухвалив Кабінет міністрів, повідомила прес-служба МОН.

У відомстві зазначили, що Карандій відповідатиме за напрям середньої освіти, зокрема, впровадження реформи «Нова українська школа».

47-річний Карандій із 2006 до 2014 року був першим заступником директора Українського центру оцінювання якості освіти. Згодом очолив державне підприємство «Інфоресурс». У 2015 році повернувся до УЦОЯО, очоливши центр.

Заступником голови МОН став екс-голова Українського центру оцінювання якості освіти

Заступником голови Міністерства освіти і науки України став Вадим Карандій, який до цього очолював Український центр оцінювання якості освіти. Відповідне рішення 10 січня ухвалив Кабінет міністрів, повідомила прес-служба МОН.

У відомстві зазначили, що Карандій відповідатиме за напрям середньої освіти, зокрема, впровадження реформи «Нова українська школа».

47-річний Карандій із 2006 до 2014 року був першим заступником директора Українського центру оцінювання якості освіти. Згодом очолив державне підприємство «Інфоресурс». У 2015 році повернувся до УЦОЯО, очоливши центр.

У суді оприлюднили доказ прямого стосунку Мартиненка до офшору, який отримував відкати з «Енергоатому»

У Шевченківському суді Києва вперше показали документи, які свідчать про прямий стосунок колишнього народного депутата Миколи Мартиненка до офшорної компанії Bradcrest Investments, що за даними офіційного слідства у декількох країнах (Чехія, Швейцарія, Україна) отримувала відкати на українських підрядах «Енергоатому» на загальну суму у 6,5 мільйонів євро (еквівалент 70 мільйонів гривень на момент транзакцій).

У документах, які прокурор Спеціальної антикорупційної прокуратури Олексій Скибенко продемонстрував колегії суддів, прямо зазначено, що Мартиненко є бенефіціарним власником цієї панамської компанії. Ці документи сфотографував у суді журналіст Радіо Свобода.

Зокрема, сторона обвинувачення представила форму ідентифікації бенефіціара зі швейцарського банку Fortis Banque (Suisse) S.A., у якому Bradcrest Investments мала свій рахунок. У ній вказане прізвище екс-депутата від «Народного фронту» Миколи Мартиненка як кінцевого власника компанії. У кінці документу стоїть його підпис, а також підпис Павла Скаленка, якого також підозрюють у причетності до заволодіння коштами НАЕК «Енергоатом». У ЗМІ Скаленко також називають «правою рукою» Мартиненка.

У цих швейцарських документах також фігурує копія паспорту Мартиненка.

Прокурор, який представляв ці документи у суді, зазначив, що вони були вилучені з банків швейцарською стороною і отримані у відповідь на запит про міжнародно-правову допомогу.

У відповідь захисники екс-депутата заявили, що Мартиненко такі документи до банку не подавав.

Нині у суді розглядається справа щодо легалізації та відмивання доходів екс-депутатом «Народного фронту» Миколою Мартиненком. Йдеться про два епізоди: розтрату коштів держпідприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» та одержання хабарів при закупівлі підприємством «Енергоатом» обладнання в чеського акціонерного товариства Škoda JS.

На судовому засіданні розглядають «швейцарські докази» з флешки, яку захисники Мартиненка намагалися кілька разів визнати неналежним доказом. Утім суд відхилив їхні вимоги.

Сам Мартиненко неодноразово заявляв, що зацікавлений якнайскоріше перейти до дослідження доказів та спростувати їх. Він звинувачував правоохоронців у спробі затягнути процес.

​Натомітсь виконавчий директор Центру протидії корупції Дар’я Каленюк заявляла, що розгляд справи Мартиненка, навпаки, пришвидшували –  щоб «виправдати його до запуску Антикорсуду».

Слідство в цій справі щодо Мартиненка триває в Чехії та Швейцарії. Сам він усі звинувачення відкидає і називає їх нісенітницею й маніпуляцією.

У суді оприлюднили доказ прямого стосунку Мартиненка до офшору, який отримував відкати з «Енергоатому»

У Шевченківському суді Києва вперше показали документи, які свідчать про прямий стосунок колишнього народного депутата Миколи Мартиненка до офшорної компанії Bradcrest Investments, що за даними офіційного слідства у декількох країнах (Чехія, Швейцарія, Україна) отримувала відкати на українських підрядах «Енергоатому» на загальну суму у 6,5 мільйонів євро (еквівалент 70 мільйонів гривень на момент транзакцій).

У документах, які прокурор Спеціальної антикорупційної прокуратури Олексій Скибенко продемонстрував колегії суддів, прямо зазначено, що Мартиненко є бенефіціарним власником цієї панамської компанії. Ці документи сфотографував у суді журналіст Радіо Свобода.

Зокрема, сторона обвинувачення представила форму ідентифікації бенефіціара зі швейцарського банку Fortis Banque (Suisse) S.A., у якому Bradcrest Investments мала свій рахунок. У ній вказане прізвище екс-депутата від «Народного фронту» Миколи Мартиненка як кінцевого власника компанії. У кінці документу стоїть його підпис, а також підпис Павла Скаленка, якого також підозрюють у причетності до заволодіння коштами НАЕК «Енергоатом». У ЗМІ Скаленко також називають «правою рукою» Мартиненка.

У цих швейцарських документах також фігурує копія паспорту Мартиненка.

Прокурор, який представляв ці документи у суді, зазначив, що вони були вилучені з банків швейцарською стороною і отримані у відповідь на запит про міжнародно-правову допомогу.

У відповідь захисники екс-депутата заявили, що Мартиненко такі документи до банку не подавав.

Нині у суді розглядається справа щодо легалізації та відмивання доходів екс-депутатом «Народного фронту» Миколою Мартиненком. Йдеться про два епізоди: розтрату коштів держпідприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» та одержання хабарів при закупівлі підприємством «Енергоатом» обладнання в чеського акціонерного товариства Škoda JS.

На судовому засіданні розглядають «швейцарські докази» з флешки, яку захисники Мартиненка намагалися кілька разів визнати неналежним доказом. Утім суд відхилив їхні вимоги.

Сам Мартиненко неодноразово заявляв, що зацікавлений якнайскоріше перейти до дослідження доказів та спростувати їх. Він звинувачував правоохоронців у спробі затягнути процес.

​Натомітсь виконавчий директор Центру протидії корупції Дар’я Каленюк заявляла, що розгляд справи Мартиненка, навпаки, пришвидшували –  щоб «виправдати його до запуску Антикорсуду».

Слідство в цій справі щодо Мартиненка триває в Чехії та Швейцарії. Сам він усі звинувачення відкидає і називає їх нісенітницею й маніпуляцією.

Суд подовжив домашній арешт Муравицькому до березня

Блогер Василь Муравицький, якого звинувачують у державній зраді, залишиться під домашнім арештом до 10 березня. Відповідне рішення 10 січня ухвалив Корольовський районний суд Житомира.

Прокурор Вадим Левченко наполягав на тому, щоб взяти Муравицького під варту без права внесення застави. Натомість адвокатка блогера Світлана Новицька вимагала звільнити його і з-під домашнього арешту, щоб він мав можливість лікуватися і утримувати сім’ю.

Суд, втім, не задовольнив вимоги жодної зі сторін і залишив запобіжний захід чинним ще на 60 діб.

Крім того, двоє адвокатів Муравицького – Андрій Доманський та Руслан Берещенко – розірвали угоди про надання йому захисту. Таким чином, наразі його захищає тільки Новицька.

Читайте також: Злочини проти журналістів: що змінилося за рік​

Служба безпеки України та речниця генпрокурора Лариса Сарган повідомили про затримання 2 серпня 2017 року в Житомирі блогера, який нібито за вказівкою російських кураторів публікував антиукраїнські матеріали. За даними Національної спілки журналістів України, це був Василь Муравицький.

Як пізніше розповів сам Муравицький, він зокрема співпрацював із інформагентством «Россия сегодня» і вів колонку на сайті «Украина.ру».

Медійнику повідомили про підозру у державній зраді. У разі визнання Муравицького винним, йому загрожує до 15 років позбавлення волі.

У грудні 2017 року організація Amnesty International визнала Муравицького в’язнем сумління.

Суд подовжив домашній арешт Муравицькому до березня

Блогер Василь Муравицький, якого звинувачують у державній зраді, залишиться під домашнім арештом до 10 березня. Відповідне рішення 10 січня ухвалив Корольовський районний суд Житомира.

Прокурор Вадим Левченко наполягав на тому, щоб взяти Муравицького під варту без права внесення застави. Натомість адвокатка блогера Світлана Новицька вимагала звільнити його і з-під домашнього арешту, щоб він мав можливість лікуватися і утримувати сім’ю.

Суд, втім, не задовольнив вимоги жодної зі сторін і залишив запобіжний захід чинним ще на 60 діб.

Крім того, двоє адвокатів Муравицького – Андрій Доманський та Руслан Берещенко – розірвали угоди про надання йому захисту. Таким чином, наразі його захищає тільки Новицька.

Читайте також: Злочини проти журналістів: що змінилося за рік​

Служба безпеки України та речниця генпрокурора Лариса Сарган повідомили про затримання 2 серпня 2017 року в Житомирі блогера, який нібито за вказівкою російських кураторів публікував антиукраїнські матеріали. За даними Національної спілки журналістів України, це був Василь Муравицький.

Як пізніше розповів сам Муравицький, він зокрема співпрацював із інформагентством «Россия сегодня» і вів колонку на сайті «Украина.ру».

Медійнику повідомили про підозру у державній зраді. У разі визнання Муравицького винним, йому загрожує до 15 років позбавлення волі.

У грудні 2017 року організація Amnesty International визнала Муравицького в’язнем сумління.