Помер екс-прокурор, якого підозрювали у злочинах проти Майдану – представник ГПУ

У Києві помер колишній прокурор Андрій Сайчук, якого звинувачували у злочині проти Майдану – про це журналістам 11 лютого повідомив прокурор Департаменту спецрозслідувань Генеральної прокуратури Олексій Донський.

За його словами, Сайчук приходив до будівлі Генпрокуратури, щоб ознайомитися з матеріалами справи проти себе. Однак вже коли збирався йти, йому стало погано.

«Вже біля ліфта (там очевидиця була – прибиральниця) різко впав, посинів, йому стало погано, і там біля ліфта до приїзду «швидкої» ще помер», – цитує Донського інформаційна агенція «Уніан».

Журналіст Bihus.info Данило Мокрик розповів, що вранці 11 лютого був присутнім на засіданні у справі Андрія Сайчука, яке зрештою відклали на тиждень.

Сайчука звинувачували у незаконному притягненні до кримінальної відповідальності учасника Революції гідності Миколи Пасічника.

Помер екс-прокурор, якого підозрювали у злочинах проти Майдану – представник ГПУ

У Києві помер колишній прокурор Андрій Сайчук, якого звинувачували у злочині проти Майдану – про це журналістам 11 лютого повідомив прокурор Департаменту спецрозслідувань Генеральної прокуратури Олексій Донський.

За його словами, Сайчук приходив до будівлі Генпрокуратури, щоб ознайомитися з матеріалами справи проти себе. Однак вже коли збирався йти, йому стало погано.

«Вже біля ліфта (там очевидиця була – прибиральниця) різко впав, посинів, йому стало погано, і там біля ліфта до приїзду «швидкої» ще помер», – цитує Донського інформаційна агенція «Уніан».

Журналіст Bihus.info Данило Мокрик розповів, що вранці 11 лютого був присутнім на засіданні у справі Андрія Сайчука, яке зрештою відклали на тиждень.

Сайчука звинувачували у незаконному притягненні до кримінальної відповідальності учасника Революції гідності Миколи Пасічника.

Три роки ув’язнення Емір-Усеїна Куку – дружина й діти відвідали його в СІЗО

11 лютого виповнюється три роки з дня ув’язнення фігуранта ялтинської «справи Хізб ут-Тахрір», правозахисника Еміра-Усеїна Куку. Його дружина Мерьєм Куку-Ашчі повідомила, що разом із дітьми відвідала чоловіка в слідчому ізоляторі. 

За її словами, це третє побачення Куку з дітьми з моменту ув’язення. 

«Бекір вирішив розпитати батька про різноманітні деталі життя в СІЗО – про прогулянци, про душ, про туалет… Емір округляв здивовано очі і коротко відповідав. Потім плавно перейшли на історію. Наступне, що зацікавило Бекіра, здивувало не менше – чи саджали в цю в’язницю кримських татар до депортації?», – розповідає Мерьєм Куку-Ашчі.

 

11 лютого шістьох фігурантів ялтинської справи «Хізб ут-Тахрір» етапували з Росії назад до анексованого Криму для додаткового розгляду справи.

22 листопада російський суд залишив під арештом фігурантів ялтинської «справи Хізб ут-Тахрір». Вони будуть перебувати в СІЗО до 28 лютого.

Обвинувачені у цій справі Арсен Джеппаров, Рефат Алімов, Емір-Усеїн Куку, Муслім Алієв, Інвер Бекіров і Вадим Сірук були затримані в лютому-квітні 2016 року в Ялті. Їх звинувачують в причетності до забороненої в Росії організації «Хізб ут-Тахрір».

Російський військовий суд розглядав ялтинську «справу Хізб ут-Тахрір» на виїзних засіданнях в Сімферополі, після чого заарештованих кримчан етапували у російський Ростов-на-Дону.

Читайте також: У Криму заборонили побачення з родичами фігурантові «справи Хізб ут-Тахрір» – активісти​

Міністерство закордонних справ України вимагає від Росії звільнити фігурантів справи.

Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» в 2003 році, включивши в список об’єднань, названих «терористичними». Цю заборону в Росії поширили і на анексований Крим.

Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати відзначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці і кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє вводити на окупованій території законодавство держави, яка окупує.

Три роки ув’язнення Емір-Усеїна Куку – дружина й діти відвідали його в СІЗО

11 лютого виповнюється три роки з дня ув’язнення фігуранта ялтинської «справи Хізб ут-Тахрір», правозахисника Еміра-Усеїна Куку. Його дружина Мерьєм Куку-Ашчі повідомила, що разом із дітьми відвідала чоловіка в слідчому ізоляторі. 

За її словами, це третє побачення Куку з дітьми з моменту ув’язення. 

«Бекір вирішив розпитати батька про різноманітні деталі життя в СІЗО – про прогулянци, про душ, про туалет… Емір округляв здивовано очі і коротко відповідав. Потім плавно перейшли на історію. Наступне, що зацікавило Бекіра, здивувало не менше – чи саджали в цю в’язницю кримських татар до депортації?», – розповідає Мерьєм Куку-Ашчі.

 

11 лютого шістьох фігурантів ялтинської справи «Хізб ут-Тахрір» етапували з Росії назад до анексованого Криму для додаткового розгляду справи.

22 листопада російський суд залишив під арештом фігурантів ялтинської «справи Хізб ут-Тахрір». Вони будуть перебувати в СІЗО до 28 лютого.

Обвинувачені у цій справі Арсен Джеппаров, Рефат Алімов, Емір-Усеїн Куку, Муслім Алієв, Інвер Бекіров і Вадим Сірук були затримані в лютому-квітні 2016 року в Ялті. Їх звинувачують в причетності до забороненої в Росії організації «Хізб ут-Тахрір».

Російський військовий суд розглядав ялтинську «справу Хізб ут-Тахрір» на виїзних засіданнях в Сімферополі, після чого заарештованих кримчан етапували у російський Ростов-на-Дону.

Читайте також: У Криму заборонили побачення з родичами фігурантові «справи Хізб ут-Тахрір» – активісти​

Міністерство закордонних справ України вимагає від Росії звільнити фігурантів справи.

Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» в 2003 році, включивши в список об’єднань, названих «терористичними». Цю заборону в Росії поширили і на анексований Крим.

Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати відзначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці і кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє вводити на окупованій території законодавство держави, яка окупує.

Київська влада просить водіїв утриматися від поїздок на автомобілях 12 лютого через погоду

Міська влада Києва закликала водіїв утриматися від користування приватними автомобілями 12 лютого через погодні умови. Це пояснюють прогнозом, згідно з яким у столиці сніжитиме.

«Приріст снігового покриву, за прогнозом синоптиків, становитиме 7-10 см. У зв’язку із цим, закликаємо водіїв за можливості утриматися від поїздок на приватних авто, аби не заважати роботі спецтехніки та не спричиняти заторів на автошляхах столиці. На час опадів рекомендується віддати перевагу громадському транспорту для пересування містом», – йдеться в заяві столичної влади.

В адміністрації також просять не паркувати автівки у непередбачених для цього місцях. Автомобілі, які заважатимуть роботі снігоприбиральної техніки, обіцяють евакуювати.

Згідно з прогнозом Укргідрометцентру, 12 лютого мокрий сніг, а також налипання мокрого снігу очікуються в Київській, Вінницькій, Чернівецькій, Чернігівській, Черкаській, Кіровоградській, Полтавській і Сумській областях. Такі погодні умови синоптики кваліфікують як потенційно небепезпечні.

 

Київська влада просить водіїв утриматися від поїздок на автомобілях 12 лютого через погоду

Міська влада Києва закликала водіїв утриматися від користування приватними автомобілями 12 лютого через погодні умови. Це пояснюють прогнозом, згідно з яким у столиці сніжитиме.

«Приріст снігового покриву, за прогнозом синоптиків, становитиме 7-10 см. У зв’язку із цим, закликаємо водіїв за можливості утриматися від поїздок на приватних авто, аби не заважати роботі спецтехніки та не спричиняти заторів на автошляхах столиці. На час опадів рекомендується віддати перевагу громадському транспорту для пересування містом», – йдеться в заяві столичної влади.

В адміністрації також просять не паркувати автівки у непередбачених для цього місцях. Автомобілі, які заважатимуть роботі снігоприбиральної техніки, обіцяють евакуювати.

Згідно з прогнозом Укргідрометцентру, 12 лютого мокрий сніг, а також налипання мокрого снігу очікуються в Київській, Вінницькій, Чернівецькій, Чернігівській, Черкаській, Кіровоградській, Полтавській і Сумській областях. Такі погодні умови синоптики кваліфікують як потенційно небепезпечні.

 

Росія скликає засідання Ради безпеки щодо України – дипломати в ООН

Росія скликає засідання Ради безпеки ООН щодо ситуації в Україні, повідомили українські дипломати в Організації Об’єднаних Націй. Засідання призначене на 12 лютого, на 17:00 за київським часом.

Як повідомив речник постійного представництва України при ООН Олег Ніколенко, задекларований Росією привід – четверта річниця підписання мінських домовленостей (ідеться про третю й останню з серії мінських домовленостей, так званий Мінський комплекс заходів, укладений 12 лютого 2015 року – ред.).

«Але не поспішайте вірити в те, що Росія почала палко перейматися мінськими угодами, в яких вона досі не виконала жодного пункту. Справа в тому, що це – чергова «димова завіса», метою якої є відволікти увагу держав-членів ООН від першого комплексного обговорення в Генеральній асамблеї ООН російської агресії проти України. Спеціальне засідання заплановане на 20 лютого – у п’яту річницю початку конфлікту – в рамках нового пункту порядку денного Генасамблеї, який провела Україна у вересні минулого року», – наголосив Ніколенко.

За його словами, «у конструктивну роль Кремля у вирішенні ініційованого ним же конфлікту в ООН ніхто не вірить, тому скликання російською стороною засідання Радбезу виглядає особливо цинічним – але кого це вже дивує?»

А в інтерв’ю з цього ж приводу українському агентству «Укрінформ» Олег Ніколенко поставив Росії ще одне риторичне запитання: «Чому російська делегація в ООН не скликала засідання Радбезу, коли підтримувані нею маріонетки сотні разів порушували режими припинення вогню, обстрілювали житлові квартали Маріуполя, Пісків чи Авдіївки, або її бандитські формування блокували роботу спостерігачів ОБСЄ, в тому числі шляхом знищення БПЛА моніторингової місії?»

«Використаємо нагоду, щоб донести до відома міжнародної спільноти актуальну інформацію про події на сході України. Останніми днями там російські бойовики обстрілюють українські позиції, в тому числі із забороненого мінськими домовленостями озброєння. Говоритимемо також про те, чому важливо зберігати тиск на агресора, допоки на українські землі не повернеться мир», – заявив речник представництва України при ООН.

Гібридна агресія Росії проти України почалася 20 лютого 2014 року з початком перших дій Москви для окупації українського Криму, пізніше вона продовжилася воєнним втручанням на сході України і триває донині. Для її завершення в білоруському Мінську у вересні 2014-го і в лютому 2015 року були укладені три домовленості. Київ і його міжнародні союзники заявляють, що Москва, яка є безпосередньою стороною конфлікту на частині Донбасу, так і не виконала своїх зобов’язань за цими угодами. Росія у відповідь твердить, що не є стороною конфлікту і підписувала угоди, мовляв, лише як «гарант», а не як учасник, і відтак ніяких зобов’язань за ними не має і виконувати їх не буде, а натомість звинувачує в невиконанні угод Україну.

Росія скликає засідання Ради безпеки щодо України – дипломати в ООН

Росія скликає засідання Ради безпеки ООН щодо ситуації в Україні, повідомили українські дипломати в Організації Об’єднаних Націй. Засідання призначене на 12 лютого, на 17:00 за київським часом.

Як повідомив речник постійного представництва України при ООН Олег Ніколенко, задекларований Росією привід – четверта річниця підписання мінських домовленостей (ідеться про третю й останню з серії мінських домовленостей, так званий Мінський комплекс заходів, укладений 12 лютого 2015 року – ред.).

«Але не поспішайте вірити в те, що Росія почала палко перейматися мінськими угодами, в яких вона досі не виконала жодного пункту. Справа в тому, що це – чергова «димова завіса», метою якої є відволікти увагу держав-членів ООН від першого комплексного обговорення в Генеральній асамблеї ООН російської агресії проти України. Спеціальне засідання заплановане на 20 лютого – у п’яту річницю початку конфлікту – в рамках нового пункту порядку денного Генасамблеї, який провела Україна у вересні минулого року», – наголосив Ніколенко.

За його словами, «у конструктивну роль Кремля у вирішенні ініційованого ним же конфлікту в ООН ніхто не вірить, тому скликання російською стороною засідання Радбезу виглядає особливо цинічним – але кого це вже дивує?»

А в інтерв’ю з цього ж приводу українському агентству «Укрінформ» Олег Ніколенко поставив Росії ще одне риторичне запитання: «Чому російська делегація в ООН не скликала засідання Радбезу, коли підтримувані нею маріонетки сотні разів порушували режими припинення вогню, обстрілювали житлові квартали Маріуполя, Пісків чи Авдіївки, або її бандитські формування блокували роботу спостерігачів ОБСЄ, в тому числі шляхом знищення БПЛА моніторингової місії?»

«Використаємо нагоду, щоб донести до відома міжнародної спільноти актуальну інформацію про події на сході України. Останніми днями там російські бойовики обстрілюють українські позиції, в тому числі із забороненого мінськими домовленостями озброєння. Говоритимемо також про те, чому важливо зберігати тиск на агресора, допоки на українські землі не повернеться мир», – заявив речник представництва України при ООН.

Гібридна агресія Росії проти України почалася 20 лютого 2014 року з початком перших дій Москви для окупації українського Криму, пізніше вона продовжилася воєнним втручанням на сході України і триває донині. Для її завершення в білоруському Мінську у вересні 2014-го і в лютому 2015 року були укладені три домовленості. Київ і його міжнародні союзники заявляють, що Москва, яка є безпосередньою стороною конфлікту на частині Донбасу, так і не виконала своїх зобов’язань за цими угодами. Росія у відповідь твердить, що не є стороною конфлікту і підписувала угоди, мовляв, лише як «гарант», а не як учасник, і відтак ніяких зобов’язань за ними не має і виконувати їх не буде, а натомість звинувачує в невиконанні угод Україну.

Активіст Роман Сініцин заявляє про порушення кримінальної справи проти нього

Активіст і волонтер Роман Сініцин 11 лютого повідомив, що поліція порушила проти нього кримінальне провадження за статтею 345 (погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу).

Це, за словами Сініцина, пов’язано з його публічним зверненням, в якому він пропонував грошову винагороду за дані співробітників поліції, причетних до побиття активістів біля Подільського управління поліції в Києві 9 лютого.

«Прогнозуємо, що це (будуть – ред.) допити, обшуки, вилучення техніки, документів, цифрових носіїв. Цілком, мабуть, негласні слідчі (розшукові) дії: наружка, трафіки телефонів, місця перебування, зняття даних з цифрових мереж», – припустив він.

Втім, волонтер переконаний, що погроз насильством у його дописів правоохоронці не знайдуть. Він також зазначив, що не отримав даних, які пропонував йому надіслати.

Наразі поліція не коментувала цю заяву.

10 лютого Сініцин оприлюднив допис, у якому запропонував грошову винагороду за інформацію про персональні дані правоохоронців, які брали участь у подіях біля Подільського управління.

«Цікавимося як громадяни. Персональних даних не збираємо. Хочеться привітати дружин правоохоронців з 8 березня. Все в рамках «журналістського розслідування», – уточнив він тоді.

Читайте також: Аваков звинувачує виборчі штаби, Тимошенко – Порошенка, а поліція почала акцію «Я – Бандера!»​

9 лютого відбулося затримання активістів на Контрактовій площі в Києві. Там же проходила зустріч кандидатки в президенти Юлії Тимошенко з виборцями.

Активісти кампанії «Хто замовив Катю Гандзюк?» заявили, що поліцейські затримали учасників акції безпідставно.

Читайте також: «Як у 2013-му?»: соцмережі про сутички в Києві (і відповідальність Авакова, Тимошенко й Порошенка)​

Пізніше сутички між активістами і правоохоронцями сталися в київському управлінні поліції.

Державне бюро розслідувань відкрило кримінальне провадження за фактом імовірних неправомірних дій поліції під час затримання учасників акції.

Активіст Роман Сініцин заявляє про порушення кримінальної справи проти нього

Активіст і волонтер Роман Сініцин 11 лютого повідомив, що поліція порушила проти нього кримінальне провадження за статтею 345 (погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу).

Це, за словами Сініцина, пов’язано з його публічним зверненням, в якому він пропонував грошову винагороду за дані співробітників поліції, причетних до побиття активістів біля Подільського управління поліції в Києві 9 лютого.

«Прогнозуємо, що це (будуть – ред.) допити, обшуки, вилучення техніки, документів, цифрових носіїв. Цілком, мабуть, негласні слідчі (розшукові) дії: наружка, трафіки телефонів, місця перебування, зняття даних з цифрових мереж», – припустив він.

Втім, волонтер переконаний, що погроз насильством у його дописів правоохоронці не знайдуть. Він також зазначив, що не отримав даних, які пропонував йому надіслати.

Наразі поліція не коментувала цю заяву.

10 лютого Сініцин оприлюднив допис, у якому запропонував грошову винагороду за інформацію про персональні дані правоохоронців, які брали участь у подіях біля Подільського управління.

«Цікавимося як громадяни. Персональних даних не збираємо. Хочеться привітати дружин правоохоронців з 8 березня. Все в рамках «журналістського розслідування», – уточнив він тоді.

Читайте також: Аваков звинувачує виборчі штаби, Тимошенко – Порошенка, а поліція почала акцію «Я – Бандера!»​

9 лютого відбулося затримання активістів на Контрактовій площі в Києві. Там же проходила зустріч кандидатки в президенти Юлії Тимошенко з виборцями.

Активісти кампанії «Хто замовив Катю Гандзюк?» заявили, що поліцейські затримали учасників акції безпідставно.

Читайте також: «Як у 2013-му?»: соцмережі про сутички в Києві (і відповідальність Авакова, Тимошенко й Порошенка)​

Пізніше сутички між активістами і правоохоронцями сталися в київському управлінні поліції.

Державне бюро розслідувань відкрило кримінальне провадження за фактом імовірних неправомірних дій поліції під час затримання учасників акції.