У новій частині розслідування журналісти повідомили про «відкати» від розкрадання в оборонній сфері

Ввечері 4 березня була оприлюднена чергова частина журналістського розслідування проекту «Бігус.інфо» щодо розкрадання в оборонній сфері. Згідно з даними розслідування журналістів, колишній заступник секретаря Ради нацбезпеки і оборони Олег Гладковський щонайменше один раз отримував фінансову вигоду («відкат») від розкрадання в оборонній сфері.

Згідно з оприлюдненим листуванням, стверджують автори розслідування, Олег Гладковський отримав «відкат» у розмірі 30 тисяч доларів, тоді як 10 тисяч доларів було запропоновано директору підприємства у складі «Укроборонпром» Павлові Букіну. Останній в той час був головою «Укрспецекспорту» і займався закупівлею деталей до літаків Ан-26.

Водночас, за твердженнями журналістів, син Гладковського Ігор і його бізнес-партнер Віталій Жуков отримали у цій схемі понад 46 тисяч доларів. Букін, як мовидеться у розслідуванні, особисто замовляв товар у сина Гладковського і його партнерів, а прибуток від угоди досяг 300 тисяч доларів.

У новій частині розслідуванні йдеться, зокрема, про період 2016–2017 років, коли «Укроборонпром», як стверджують у проекті «Бігус.інфо», закупив російські деталі для літаків Ан-26, заплативши вп’ятеро більше від реальної ціни.

Син екс-заступника секретаря РНБО Ігор Гладковський відповів на розслідування журналістів про розкрадання в «Укроборонпромі» відеозверненням у мережі.

«Що це за розслідування, яке знищує мого батька та мене особисто. Три пункти, щоб пояснити все. Мета номер один – дискредитувати чинного президента Петра Порошенка під час виборчої кампанії і це головна причина появи розслідування програми «Наші гроші», – сказав Ігор Гладковський і пообіцяв невдовзі розкрити осіб, якими була надіслана переписка із розслідування.

25 лютого журналісти «Bihus.info» опублікували розслідування «Друзі президента крадуть на оборонці (секретні переписки)» про суми «відкатів» і схеми розкрадання мільйонів в оборонній сфері. За даними журналістів, безпосереднім учасником цих схем був син заступника секретаря Ради нацбезпеки і оборони Олега Гладковського Ігор. Він нібито був причетним до контрабанди російських деталей для військової техніки. Згідно з розслідуванням, державні оборонні підприємства «Укроборонпрому» купували ці деталі у фірм-«прокладок» за цінами, завищеними в кілька разів.

Після цього Олег Гладковський попросив зупинити його повноваження першого заступника секретаря РНБО на час розслідування матеріалів, викладених журналістами, та заявив про намір позиватися до суду на авторів розслідування.

У державному концерні «Укроборонпром» назвали маніпуляцією твердження журналістів стосовно корупції в оборонній промисловості і причетності до цих схем оточення президента Петра Порошенка. 27 лютого «Укроборонпром» усунув із посад двох директорів оборонних підприємств – «Харківського конструкторського бюро машинобудування імені Морозова» та «Ізюмського приладобудівного заводу».

Президент України Петро Порошенко 4 березня доручив підготувати на 6 березня засідання Ради національної безпеки та оборони про реформування «Укроборонпрому». Він додав, що підписав указ про звільнення Олега Гладковського з посади першого заступника секретаря РНБО. Так само його зняли з посади голови Міжвідомчої комісії з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю.

У новій частині розслідування журналісти повідомили про «відкати» від розкрадання в оборонній сфері

Ввечері 4 березня була оприлюднена чергова частина журналістського розслідування проекту «Бігус.інфо» щодо розкрадання в оборонній сфері. Згідно з даними розслідування журналістів, колишній заступник секретаря Ради нацбезпеки і оборони Олег Гладковський щонайменше один раз отримував фінансову вигоду («відкат») від розкрадання в оборонній сфері.

Згідно з оприлюдненим листуванням, стверджують автори розслідування, Олег Гладковський отримав «відкат» у розмірі 30 тисяч доларів, тоді як 10 тисяч доларів було запропоновано директору підприємства у складі «Укроборонпром» Павлові Букіну. Останній в той час був головою «Укрспецекспорту» і займався закупівлею деталей до літаків Ан-26.

Водночас, за твердженнями журналістів, син Гладковського Ігор і його бізнес-партнер Віталій Жуков отримали у цій схемі понад 46 тисяч доларів. Букін, як мовидеться у розслідуванні, особисто замовляв товар у сина Гладковського і його партнерів, а прибуток від угоди досяг 300 тисяч доларів.

У новій частині розслідуванні йдеться, зокрема, про період 2016–2017 років, коли «Укроборонпром», як стверджують у проекті «Бігус.інфо», закупив російські деталі для літаків Ан-26, заплативши вп’ятеро більше від реальної ціни.

Син екс-заступника секретаря РНБО Ігор Гладковський відповів на розслідування журналістів про розкрадання в «Укроборонпромі» відеозверненням у мережі.

«Що це за розслідування, яке знищує мого батька та мене особисто. Три пункти, щоб пояснити все. Мета номер один – дискредитувати чинного президента Петра Порошенка під час виборчої кампанії і це головна причина появи розслідування програми «Наші гроші», – сказав Ігор Гладковський і пообіцяв невдовзі розкрити осіб, якими була надіслана переписка із розслідування.

25 лютого журналісти «Bihus.info» опублікували розслідування «Друзі президента крадуть на оборонці (секретні переписки)» про суми «відкатів» і схеми розкрадання мільйонів в оборонній сфері. За даними журналістів, безпосереднім учасником цих схем був син заступника секретаря Ради нацбезпеки і оборони Олега Гладковського Ігор. Він нібито був причетним до контрабанди російських деталей для військової техніки. Згідно з розслідуванням, державні оборонні підприємства «Укроборонпрому» купували ці деталі у фірм-«прокладок» за цінами, завищеними в кілька разів.

Після цього Олег Гладковський попросив зупинити його повноваження першого заступника секретаря РНБО на час розслідування матеріалів, викладених журналістами, та заявив про намір позиватися до суду на авторів розслідування.

У державному концерні «Укроборонпром» назвали маніпуляцією твердження журналістів стосовно корупції в оборонній промисловості і причетності до цих схем оточення президента Петра Порошенка. 27 лютого «Укроборонпром» усунув із посад двох директорів оборонних підприємств – «Харківського конструкторського бюро машинобудування імені Морозова» та «Ізюмського приладобудівного заводу».

Президент України Петро Порошенко 4 березня доручив підготувати на 6 березня засідання Ради національної безпеки та оборони про реформування «Укроборонпрому». Він додав, що підписав указ про звільнення Олега Гладковського з посади першого заступника секретаря РНБО. Так само його зняли з посади голови Міжвідомчої комісії з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю.

Тенісний турнір у Індіан-Веллсі: Світоліна і Цуренко – сіяні, Козлова вийшла у фінал кваліфікації

Українські тенісистки Еліна Світоліна і Леся Цуренко потрапили до 32-х сіяних на турнірі WTA Premier Mandatory в американському Індіан-Веллсі, штат Каліфорнія. Як передає Тенісний портал України, Світоліна отримала 6-й номер посіву, а Цуренко – 28-й. Обидві почнуть свої виступи на турнірі з другого раунду.

«Теоретично можливий такий розклад, при якому українки можуть зустрітися між собою в третьому раунді: жеребкування проводиться так, що перші вісім сіяних в разі перемог у другому колі виходять на тенісисток, посіяних з 25 по 32-й номер, якщо протягом п’яти років ті виграють свої стартові матчі», – йдеться в повідомленні.

Жеребкування відбудеться цієї ночі, приблизно о першій годині за Києвом.

Українка Даяна Ястремська, що стартує в основній сітці, вступить в боротьбу з першого кола.

За місце в основній сітці ще одна українка Катерина Козлова сьогодні провела матч першого раунду кваліфікації, в якому здолала американку Ешлі Кретцер з рахунком 6:4, 6:1. Наступною суперницею українки стане  Сара Соррібес-Тормо (Іспанія).

Призовий фонд турніру WTA Premier Mandatory в Індіан-Веллсі складає понад 9 мільйонів доларів. Завершитися турнір 17 березня.

Тенісний турнір у Індіан-Веллсі: Світоліна і Цуренко – сіяні, Козлова вийшла у фінал кваліфікації

Українські тенісистки Еліна Світоліна і Леся Цуренко потрапили до 32-х сіяних на турнірі WTA Premier Mandatory в американському Індіан-Веллсі, штат Каліфорнія. Як передає Тенісний портал України, Світоліна отримала 6-й номер посіву, а Цуренко – 28-й. Обидві почнуть свої виступи на турнірі з другого раунду.

«Теоретично можливий такий розклад, при якому українки можуть зустрітися між собою в третьому раунді: жеребкування проводиться так, що перші вісім сіяних в разі перемог у другому колі виходять на тенісисток, посіяних з 25 по 32-й номер, якщо протягом п’яти років ті виграють свої стартові матчі», – йдеться в повідомленні.

Жеребкування відбудеться цієї ночі, приблизно о першій годині за Києвом.

Українка Даяна Ястремська, що стартує в основній сітці, вступить в боротьбу з першого кола.

За місце в основній сітці ще одна українка Катерина Козлова сьогодні провела матч першого раунду кваліфікації, в якому здолала американку Ешлі Кретцер з рахунком 6:4, 6:1. Наступною суперницею українки стане  Сара Соррібес-Тормо (Іспанія).

Призовий фонд турніру WTA Premier Mandatory в Індіан-Веллсі складає понад 9 мільйонів доларів. Завершитися турнір 17 березня.

Подружжю росіян дали документи осіб, що потребують від України додаткового захисту

Громадяни Росії Олексій та Жанна Шумаки, що були змушені покинути батьківщину через проукраїнську позицію, домоглись отримання посвідчень «особи, яка потребує додаткового захисту» від Державної міграційної служби України. Про це Радіо Свобода повідомив Олексій Шумак.

«Це ще не громадянство, але великий крок. Не статус біженця, але, кажуть, це дорівнює притулку в Україні. За законом «Про громадянство України», маючи такий статус, через три роки ми зможемо подати заяви на українське громадянство», – розповів Олексій Шумак.

За словами Олексія Шумака, для отримання посвідчень «особи, яка потребує додаткового захисту» їхньому подружжю та доньці знадобилось чотири роки й судові процеси в шести судах.

Олексій та Жанна Шумак подали заяви з проханням політичного притулку 2015 року. Міграційна служба відмовила обом практично в один і той час, але чоловік одразу подав до суду і його справу розглянули в Київському окружному адміністративному суді, який став на його бік. Тоді  міграційна служба подала на апеляцію і виграла, але чоловік звернувся з касаційною скаргою й Верховний суд України ухвалив рішення на його користь. А справа дружини зі столиці була передана до Дніпропетровського окружного адміністративного суду і була розглянута набагато пізніше. Суд став на бік громадянки Росії.

Взимку 2014-2015 року громадянин Росії Олексій Шумак разом з родиною залишив батьківщину і переїхав на проживання в Україну. Подружжю, яке підтримувало український Майдан і не приховувало свого негативного ставлення до анексії Криму Росією та участі Росії в бойових діях на Донбасі, удома неодноразово погрожували. 

У грудні2017 року в Синельниківському районі Дніпропетровщини невідомі спалили авто родини, поліція відкрила кримінальне провадження. 

Посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, є паспортним документом, що посвідчує особу його власника та підтверджує факт визнання його особою, яка потребує додаткового захисту. Видається строком на п’ять років.

Подружжю росіян дали документи осіб, що потребують від України додаткового захисту

Громадяни Росії Олексій та Жанна Шумаки, що були змушені покинути батьківщину через проукраїнську позицію, домоглись отримання посвідчень «особи, яка потребує додаткового захисту» від Державної міграційної служби України. Про це Радіо Свобода повідомив Олексій Шумак.

«Це ще не громадянство, але великий крок. Не статус біженця, але, кажуть, це дорівнює притулку в Україні. За законом «Про громадянство України», маючи такий статус, через три роки ми зможемо подати заяви на українське громадянство», – розповів Олексій Шумак.

За словами Олексія Шумака, для отримання посвідчень «особи, яка потребує додаткового захисту» їхньому подружжю та доньці знадобилось чотири роки й судові процеси в шести судах.

Олексій та Жанна Шумак подали заяви з проханням політичного притулку 2015 року. Міграційна служба відмовила обом практично в один і той час, але чоловік одразу подав до суду і його справу розглянули в Київському окружному адміністративному суді, який став на його бік. Тоді  міграційна служба подала на апеляцію і виграла, але чоловік звернувся з касаційною скаргою й Верховний суд України ухвалив рішення на його користь. А справа дружини зі столиці була передана до Дніпропетровського окружного адміністративного суду і була розглянута набагато пізніше. Суд став на бік громадянки Росії.

Взимку 2014-2015 року громадянин Росії Олексій Шумак разом з родиною залишив батьківщину і переїхав на проживання в Україну. Подружжю, яке підтримувало український Майдан і не приховувало свого негативного ставлення до анексії Криму Росією та участі Росії в бойових діях на Донбасі, удома неодноразово погрожували. 

У грудні2017 року в Синельниківському районі Дніпропетровщини невідомі спалили авто родини, поліція відкрила кримінальне провадження. 

Посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, є паспортним документом, що посвідчує особу його власника та підтверджує факт визнання його особою, яка потребує додаткового захисту. Видається строком на п’ять років.

США на рік продовжили санкції проти Росії через її дії в Україні

Президент США Дональд Трамп продовжив на рік термін дії санкцій, запроваджених раніше відносно Росії у зв’язку з її діями щодо України. Про це йдеться 4 березня в офіційному повідомленні Білого дому, надісланому до Конгресу і опублікованому у Федеральному реєстрі, збірці документів уряду США.

«Дії і політика, про які йдеться в цих указах, продовжують становити неординарну і надзвичайну загрозу інтересам національної безпеки і зовнішньої політики Сполучених Штатів, – ідеться в пояснювальній записці, підписаній президентом. – Тому я продовжую на один рік режим [санкцій] надзвичайного стану, оголошений указом 13660».

Як випливає з оприлюднених документів, ідеться про продовження терміну дії обмежувальних заходів щодо Росії, застосованих нинішньою адміністрацією 20 вересня 2018 року і адміністрацією його попередника Барака Обами 6 березня, 16 березня, 20 березня, 19 грудня 2014 року.

В окремому повідомленні Конгресу, зокрема, сказано: «Дії і політика осіб, що підривають демократичні процеси та інститути в Україні, загрожують її миру, безпеці, стабільності, суверенітету і територіальній цілісності, а також сприяють розкраданню її активів». За словами Трампа, він дійшов висновку, що всі ці санкції «повинні залишатися чинними після 6 березня 2019 року».

Санкції стосуються громадян Росії, в тому числі офіційних осіб, а також посадових осіб уряду колишнього президента України Віктора Януковича. Крім того, ці заходи стосуються бізнесменів із Росії, кількох компаній і керівництва угруповань «ДНР» та «ЛНР».

США на рік продовжили санкції проти Росії через її дії в Україні

Президент США Дональд Трамп продовжив на рік термін дії санкцій, запроваджених раніше відносно Росії у зв’язку з її діями щодо України. Про це йдеться 4 березня в офіційному повідомленні Білого дому, надісланому до Конгресу і опублікованому у Федеральному реєстрі, збірці документів уряду США.

«Дії і політика, про які йдеться в цих указах, продовжують становити неординарну і надзвичайну загрозу інтересам національної безпеки і зовнішньої політики Сполучених Штатів, – ідеться в пояснювальній записці, підписаній президентом. – Тому я продовжую на один рік режим [санкцій] надзвичайного стану, оголошений указом 13660».

Як випливає з оприлюднених документів, ідеться про продовження терміну дії обмежувальних заходів щодо Росії, застосованих нинішньою адміністрацією 20 вересня 2018 року і адміністрацією його попередника Барака Обами 6 березня, 16 березня, 20 березня, 19 грудня 2014 року.

В окремому повідомленні Конгресу, зокрема, сказано: «Дії і політика осіб, що підривають демократичні процеси та інститути в Україні, загрожують її миру, безпеці, стабільності, суверенітету і територіальній цілісності, а також сприяють розкраданню її активів». За словами Трампа, він дійшов висновку, що всі ці санкції «повинні залишатися чинними після 6 березня 2019 року».

Санкції стосуються громадян Росії, в тому числі офіційних осіб, а також посадових осіб уряду колишнього президента України Віктора Януковича. Крім того, ці заходи стосуються бізнесменів із Росії, кількох компаній і керівництва угруповань «ДНР» та «ЛНР».

Євро-2020: Шевченко визначився зі складом на Португалію та Люксембург

Головний тренер національної збірної України з футболу Андрій Шевченко 4 березня оголосив список гравців, викликаних для підготовки та участі у відбірних матчах Євро-2020 22 та 25 березня проти збірних Португалії та Люксембургу. Про це повідомляє прес- аташе збірної Олександр Гливінський.

Виклик на найближчий збір отримали 26 виконавців, ще троє кандидатів внесені до резервного списку, з якого вони можуть отримати запрошення до основного.

Тренерський штаб «синьо-жовтих» розраховує на воротарів Андрія П’ятова («Шахтар»), Дениса Бойка («Динамо»), Андрія Луніна («Леганес», Іспанія); у захисну ланку викликані Сергій Кривцов, Богдан Бутко, Микола Матвієнко (всі – «Шахтар»), Микита Бурда, Артем Шабанов, Віталій Миколенко (всі – «Динамо»), Олександр Караваєв («Зоря»), Едуард Соболь («Яблонець», Чехія); півзахисники: Євген Коноплянка («Шальке», Німеччина), Тарас Степаненко, Марлос, Віктор Коваленко, Сергій Болбат (усі — «Шахтар»), Сергій Сидорчук, Віктор Циганков, Віталій Буяльський, Микола Шапаренко, Володимир Шепелєв (усі — «Динамо»), Олександр Зінченко («Манчестер Сіті», Англія), Руслан Малиновський («Генк», Бельгія), Роман Безус («Гент», Бельгія); нападники Роман Яремчук («Гент», Бельгія), Артем Крвець («Кайсеріспор», Туреччина).

Збір національної команди розпочнеться 18 березня в Києві.

Євро-2020: Шевченко визначився зі складом на Португалію та Люксембург

Головний тренер національної збірної України з футболу Андрій Шевченко 4 березня оголосив список гравців, викликаних для підготовки та участі у відбірних матчах Євро-2020 22 та 25 березня проти збірних Португалії та Люксембургу. Про це повідомляє прес- аташе збірної Олександр Гливінський.

Виклик на найближчий збір отримали 26 виконавців, ще троє кандидатів внесені до резервного списку, з якого вони можуть отримати запрошення до основного.

Тренерський штаб «синьо-жовтих» розраховує на воротарів Андрія П’ятова («Шахтар»), Дениса Бойка («Динамо»), Андрія Луніна («Леганес», Іспанія); у захисну ланку викликані Сергій Кривцов, Богдан Бутко, Микола Матвієнко (всі – «Шахтар»), Микита Бурда, Артем Шабанов, Віталій Миколенко (всі – «Динамо»), Олександр Караваєв («Зоря»), Едуард Соболь («Яблонець», Чехія); півзахисники: Євген Коноплянка («Шальке», Німеччина), Тарас Степаненко, Марлос, Віктор Коваленко, Сергій Болбат (усі — «Шахтар»), Сергій Сидорчук, Віктор Циганков, Віталій Буяльський, Микола Шапаренко, Володимир Шепелєв (усі — «Динамо»), Олександр Зінченко («Манчестер Сіті», Англія), Руслан Малиновський («Генк», Бельгія), Роман Безус («Гент», Бельгія); нападники Роман Яремчук («Гент», Бельгія), Артем Крвець («Кайсеріспор», Туреччина).

Збір національної команди розпочнеться 18 березня в Києві.