Випускникам шкіл в Україні замість атестата видаватимуть свідоцтво – Міносвіти

У Міністерстві освіти і науки України повідомили про рішення замінити видачу досі звичних атестатів випускникам (11-12 класів) на свідоцтво про здобуття повної загальної середньої освіти.

«Ще з радянських часів ми маємо атестат про повну загальну середню освіту, такого ж зразка документ діє в Росії, але в усіх цивілізованих країнах світу ця практика не поширена», – повідомила профільний міністр Лілія Гриневич.

Вона також додала, що школярі відтепер отримуватимуть після 4-го класу – свідоцтво про здобуття початкової освіти; після 9-го – свідоцтво про здобуття базової середньої освіти.

«Вперше передбачено документ єдиного зразка після завершення початкової школи. Поки його не видаватимуть безпосередньо школярам, однак планується, що всі свідоцтва, зокрема про отримання початкової освіти, будуть занесені в єдину державну базу. Це полегшить відновлення документів, а також перехід дітей із закладу в заклад», – повідомили у міністерстві.

Повідомляється, що документи про закінчення школи адаптують для осіб з порушеннями зору – їх почнуть виготовляти з використанням шрифту Брайля.

Нині в Україні триває реформа «Нова українська школа» в освітній галузі.

Випускникам шкіл в Україні замість атестата видаватимуть свідоцтво – Міносвіти

У Міністерстві освіти і науки України повідомили про рішення замінити видачу досі звичних атестатів випускникам (11-12 класів) на свідоцтво про здобуття повної загальної середньої освіти.

«Ще з радянських часів ми маємо атестат про повну загальну середню освіту, такого ж зразка документ діє в Росії, але в усіх цивілізованих країнах світу ця практика не поширена», – повідомила профільний міністр Лілія Гриневич.

Вона також додала, що школярі відтепер отримуватимуть після 4-го класу – свідоцтво про здобуття початкової освіти; після 9-го – свідоцтво про здобуття базової середньої освіти.

«Вперше передбачено документ єдиного зразка після завершення початкової школи. Поки його не видаватимуть безпосередньо школярам, однак планується, що всі свідоцтва, зокрема про отримання початкової освіти, будуть занесені в єдину державну базу. Це полегшить відновлення документів, а також перехід дітей із закладу в заклад», – повідомили у міністерстві.

Повідомляється, що документи про закінчення школи адаптують для осіб з порушеннями зору – їх почнуть виготовляти з використанням шрифту Брайля.

Нині в Україні триває реформа «Нова українська школа» в освітній галузі.

Відповідно до української вимови: аеропорт Вільнюса писатиме на своїх табло Kyiv і Lviv

Аеропорт столиці Литви Вільнюса почав використовувати написання англійською мовою міст Kyiv і Lviv відповідно до української вимови, повідомляє МЗС Литви у Twitter.

«Відтепер аеропорт Вільнюса затвердив правильні орфографічні назви міст України – Kyiv замість Kiev і Lviv замість Lvov», – йдеться в повідомленні.

Представники українського МЗС під дописом литовських колег у соцмережі написали: «Дякуємо, дорогі друзі, за вашу послідовну підтримку!».

13 лютого стало відомо, що назву Kyiv почали використовувати у міжнародному Лондонському аеропорту Лутон. А 14 лютого в аеропортах Будапешта (Угорщина) і Таллінна (Естонія) теж почали писати назву столиці України як Kyiv, а не Kiev.

Окрім того, прес-секретар представництва Євросоюзу в Україні Давід Стулік заявив, що ЄС починає використовувати назву столиці України англійською Kyiv, а не Kiev.

Британські видання The Guardian і Observer у своєму стилістичному довіднику позначили, що вживають назву Kyiv, а не Kiev.

Під час перебування України в складі СРСР в англомовних засобах інформації закріпилася транслітерація назви української столиці у спосіб, який відповідав російській вимові, тобто Kiev. Українська влада наполягає, що нині правильно передавати назву близько до вимови, властивої українській мові, тобто Kyiv.

На початку жовтня минулого року Міністерство закордонних справ України розпочало онлайн-кампанію #CorrectUA, в рамках якої звертатиметься до іноземних ЗМІ з метою коригування правопису міста Київ (#KyivNotKiev).

Відповідно до української вимови: аеропорт Вільнюса писатиме на своїх табло Kyiv і Lviv

Аеропорт столиці Литви Вільнюса почав використовувати написання англійською мовою міст Kyiv і Lviv відповідно до української вимови, повідомляє МЗС Литви у Twitter.

«Відтепер аеропорт Вільнюса затвердив правильні орфографічні назви міст України – Kyiv замість Kiev і Lviv замість Lvov», – йдеться в повідомленні.

Представники українського МЗС під дописом литовських колег у соцмережі написали: «Дякуємо, дорогі друзі, за вашу послідовну підтримку!».

13 лютого стало відомо, що назву Kyiv почали використовувати у міжнародному Лондонському аеропорту Лутон. А 14 лютого в аеропортах Будапешта (Угорщина) і Таллінна (Естонія) теж почали писати назву столиці України як Kyiv, а не Kiev.

Окрім того, прес-секретар представництва Євросоюзу в Україні Давід Стулік заявив, що ЄС починає використовувати назву столиці України англійською Kyiv, а не Kiev.

Британські видання The Guardian і Observer у своєму стилістичному довіднику позначили, що вживають назву Kyiv, а не Kiev.

Під час перебування України в складі СРСР в англомовних засобах інформації закріпилася транслітерація назви української столиці у спосіб, який відповідав російській вимові, тобто Kiev. Українська влада наполягає, що нині правильно передавати назву близько до вимови, властивої українській мові, тобто Kyiv.

На початку жовтня минулого року Міністерство закордонних справ України розпочало онлайн-кампанію #CorrectUA, в рамках якої звертатиметься до іноземних ЗМІ з метою коригування правопису міста Київ (#KyivNotKiev).

Тимошенко і 5 мільйонів гривень: кандидату в президенти пропонували знятися з виборів – Луценко

Генеральний прокурор України Юрій Луценко повідомив, що Генпрокуратура спільно з Державним бюро розслідувань та СБУ затримали двох осіб, які намагалися вручити долари в еквіваленті 5 мільйонів гривень кандидату в президенти Юрію Тимошенку за відмову балотуватися.

«Сам кандидат у президенти кілька днів тому після спроб вплинути на нього звернувся в ГПУ. Зловмисники затримані за статтею 157 ч. 3 ( перешкоджання здійсненню виборчого права). З огляду на відому слідству переписку затриманих виконавців із політиками, чекаю ґвалту про політичні репресії», – написав генпрокурор у Facebook.

Народний депутат України Юрій Володимирович Тимошенко має таке ж прізвище та ініціали, як ще один президентський кандидат, лідерка партії «Батьківщина» Юлія Володимирівна Тимошенко. У лютому в ефірі програми «Право на владу» телеканалу «1+1» Юлія Тимошенко вимагала від президента України Петра Порошенка зняти з виборів кандидата Юрія Тимошенка.

Президентські вибори в Україні відбудуться 31 березня 2019 року. Другий тур, у разі потреби, запланований на 21 квітня 2019 року.

Тимошенко і 5 мільйонів гривень: кандидату в президенти пропонували знятися з виборів – Луценко

Генеральний прокурор України Юрій Луценко повідомив, що Генпрокуратура спільно з Державним бюро розслідувань та СБУ затримали двох осіб, які намагалися вручити долари в еквіваленті 5 мільйонів гривень кандидату в президенти Юрію Тимошенку за відмову балотуватися.

«Сам кандидат у президенти кілька днів тому після спроб вплинути на нього звернувся в ГПУ. Зловмисники затримані за статтею 157 ч. 3 ( перешкоджання здійсненню виборчого права). З огляду на відому слідству переписку затриманих виконавців із політиками, чекаю ґвалту про політичні репресії», – написав генпрокурор у Facebook.

Народний депутат України Юрій Володимирович Тимошенко має таке ж прізвище та ініціали, як ще один президентський кандидат, лідерка партії «Батьківщина» Юлія Володимирівна Тимошенко. У лютому в ефірі програми «Право на владу» телеканалу «1+1» Юлія Тимошенко вимагала від президента України Петра Порошенка зняти з виборів кандидата Юрія Тимошенка.

Президентські вибори в Україні відбудуться 31 березня 2019 року. Другий тур, у разі потреби, запланований на 21 квітня 2019 року.

ООН не знає про ймовірні випадки переслідування жителів Криму українською владою – представник місії

У доповідях Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні немає випадків переслідування жителів Криму з боку української влади, про які, ймовірно, говорила російський омбудсмен Тетяна Москалькова під час зустрічі з комісаром ООН з прав людини Мішель Бачелет. Про це в коментарі Крим.Реалії розповіла фахівець з комунікацій моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Ірина Яковлєва.

«Ми готуємо публічні доповіді про ситуацію з правами людини як у Криму, так і в Україні в цілому. Туди потрапляє інформація, яку ми могли перевірити відповідно до методології управління Верховного комісара ООН з прав людини і відповідно до міжнародних стандартів. Зараз ті випадки, про які, ймовірно, говорила пані Москалькова, в наших доповідях не відображені», – пояснила Яковлєва.

Вона також підтвердила інформацію, що Мішель Бачелет провела зустріч з Тетяною Москальковою в рамках засідання Ради ООН з прав людини.

«Минулого тижня в Женеві проходило засідання Ради ООН з прав людини. Паралельно із цим засіданням Верховний комісар ООН з прав людини Мішель Бачелет проводить зустрічі з представниками державних органів різних країн. У тому числі з ініціативи пані Москалькової відбулася така зустріч у відповідності з протоколом, аналогічно зустрічам комісара з представниками будь-якої з країн світу», – пояснила вона.

Також Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова звернулася до Москалькової з проханням оприлюднити список прізвищ тих людей, проти яких нібито «оголошене буквально полювання» в Україні. 

Раніше Тетяна Москалькова в ході зустрічі з Мішель Бачелет 5 березня попросила її сприяти захисту прав жителів Криму, яких нібито переслідують із боку української влади. За її словами, на жителів Криму Києвом «оголошене буквально полювання».

Після анексії Криму на материковій Україні були затримані чимало кримських політиків і чиновників, підозрюваних у державній зраді і посяганні на територіальну цілісність. Також були затримані та засуджені колишні українські військовослужбовці в Криму, обвинувачені в зраді і дезертирстві. 

ООН не знає про ймовірні випадки переслідування жителів Криму українською владою – представник місії

У доповідях Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні немає випадків переслідування жителів Криму з боку української влади, про які, ймовірно, говорила російський омбудсмен Тетяна Москалькова під час зустрічі з комісаром ООН з прав людини Мішель Бачелет. Про це в коментарі Крим.Реалії розповіла фахівець з комунікацій моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Ірина Яковлєва.

«Ми готуємо публічні доповіді про ситуацію з правами людини як у Криму, так і в Україні в цілому. Туди потрапляє інформація, яку ми могли перевірити відповідно до методології управління Верховного комісара ООН з прав людини і відповідно до міжнародних стандартів. Зараз ті випадки, про які, ймовірно, говорила пані Москалькова, в наших доповідях не відображені», – пояснила Яковлєва.

Вона також підтвердила інформацію, що Мішель Бачелет провела зустріч з Тетяною Москальковою в рамках засідання Ради ООН з прав людини.

«Минулого тижня в Женеві проходило засідання Ради ООН з прав людини. Паралельно із цим засіданням Верховний комісар ООН з прав людини Мішель Бачелет проводить зустрічі з представниками державних органів різних країн. У тому числі з ініціативи пані Москалькової відбулася така зустріч у відповідності з протоколом, аналогічно зустрічам комісара з представниками будь-якої з країн світу», – пояснила вона.

Також Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова звернулася до Москалькової з проханням оприлюднити список прізвищ тих людей, проти яких нібито «оголошене буквально полювання» в Україні. 

Раніше Тетяна Москалькова в ході зустрічі з Мішель Бачелет 5 березня попросила її сприяти захисту прав жителів Криму, яких нібито переслідують із боку української влади. За її словами, на жителів Криму Києвом «оголошене буквально полювання».

Після анексії Криму на материковій Україні були затримані чимало кримських політиків і чиновників, підозрюваних у державній зраді і посяганні на територіальну цілісність. Також були затримані та засуджені колишні українські військовослужбовці в Криму, обвинувачені в зраді і дезертирстві. 

Рік після нападу: СБУ продовжує розслідування справи журналіста Радіо Свобода

Слідчі СБУ продовжують досудове розслідування провадження за фактом «можливого умисного перешкоджання» здійсненню професійної діяльності фотокореспондента Радіо Свобода Сергія Нужненка. Про це йдеться в отриманій 6 березня відповіді прес-служби СБУ на запит Радіо Свобода.

Розслідування здійснюється «за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 171 КК України (Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів)», вказують у спецслужбі.

«Відповідно до ст. 222 КПК України, відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим. Наразі такого дозволу не отримано», – інформують в СБУ.

Журналіст Радіо Свобода Сергій Нужненко постраждав від дій поліцейського під час розгону наметового містечка під Верховною Радою 3 березня 2018 року. Під час інциденту Нужненко мав посвідчення журналіста, яке тримав перед собою. Камера була спрямована в сторону наметів активістів. Аж раптом працівник поліції підійшов до кореспондента зі спини і розпилив уміст балончика йому в обличчя. Після інциденту журналісту знадобилася медична допомога.

Журналіст написав заяву про перешкоджання журналістській діяльності до поліції, а прокуратура міста Києва відкрила своє провадження, яке згодом передала на розслідування до Служби безпеки України.

Рік після нападу: СБУ продовжує розслідування справи журналіста Радіо Свобода

Слідчі СБУ продовжують досудове розслідування провадження за фактом «можливого умисного перешкоджання» здійсненню професійної діяльності фотокореспондента Радіо Свобода Сергія Нужненка. Про це йдеться в отриманій 6 березня відповіді прес-служби СБУ на запит Радіо Свобода.

Розслідування здійснюється «за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 171 КК України (Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів)», вказують у спецслужбі.

«Відповідно до ст. 222 КПК України, відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим. Наразі такого дозволу не отримано», – інформують в СБУ.

Журналіст Радіо Свобода Сергій Нужненко постраждав від дій поліцейського під час розгону наметового містечка під Верховною Радою 3 березня 2018 року. Під час інциденту Нужненко мав посвідчення журналіста, яке тримав перед собою. Камера була спрямована в сторону наметів активістів. Аж раптом працівник поліції підійшов до кореспондента зі спини і розпилив уміст балончика йому в обличчя. Після інциденту журналісту знадобилася медична допомога.

Журналіст написав заяву про перешкоджання журналістській діяльності до поліції, а прокуратура міста Києва відкрила своє провадження, яке згодом передала на розслідування до Служби безпеки України.