ЦВК зареєструвала понад 600 міжнародних спостерігачів на виборах президента України

Центральна виборча комісія зареєструвала 635 спостерігачів від міжнародних організацій та іноземних держав на виборах президента України.

Зокрема, 12 березня зареєструвала 217 офіційних спостерігачів: 29 – від Світового конґресу Українців, 186 – від Європейської мережі організацій зі спостереження за виборами (ЕNЕМО) та по одному від Федеративної Республіки Німеччина й Міжнародного республіканського інституту.

Президентські вибори в Україні відбудуться 31 березня. Другий тур, у разі необхідності, планується на 21 квітня.

СБУ: з квітня 2014 року в зоні АТО звільнені або знайдені 3239 людей

З 7 квітня 2014 року на Донбасі, де продовжуються бойові дії, звільнено або знайдено 3239 людей. Про це свідчать дані інформаційного обліку військовослужбовців та цивільних осіб, які були позбавлені волі або зникли безвісти в районі проведення антитерористичної операції, що ведеться Об’єднаним центром, повідомили в СБУ у відповідь на запит Радіо Свобода.

«З них у період з січня 2018 року по теперішній час знайдені або звільнені 24 особи», – мовиться у повідомленні.

У відомстві нагадали, що в зв’язку з тим, що частина територій Донбасу перебувають під контролем незаконних збройних формувань, визволення заручників та їх повернення на підконтрольну українській владі територію залежить від результатів переговорів.

«Відповідні пропозиції (щодо обміну) регулярно подаються на розгляд Тристоронньої контактної групи з мирного врегулювання ситуації на сході України та опрацювання із залученими в рамках Мінського формату міжнародними гуманітарними організаціями. Натомість, практична реалізація переговорних заходів утруднюється внаслідок різних підходів сторін до розуміння задекларованого принципу звільнення «всіх на всіх». Зокрема, вимог супротивної сторони включити у переговорний процес в рамках ТКГ окремі категорії осіб, які не підпадають під критерії визначені Мінським форматом (особи, що вчинили особливо тяжкі насильницькі злочини або кримінальні правопорушення, що не пов’язані з проведенням АТО тощо)», – пояснили у СБУ.

Наприкінці січня 2018 року у СБУ повідомили, що, на той момент, у заручниках на непідконтрольних уряду територіях Донбасу перебували 108 людей. Офіційно про обмін утримуваними особами з того часу не повідомляли.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За даними ООН, станом на кінець грудня 2018 року, за час конфлікту загинули близько 13 тисяч людей, майже 30 тисяч – поранені..

Національний банк випустить пам’ятні монети на честь томосу

Національний банк України випустить пам’ятні монети, присвячені томосу про автокефалію православної церкви України.

На аверсі монети розміщений малий державний герб України і відбитки печаток Вселенського патріарха Варфоломія та очільника Православної церкви України Епіфанія.

На реверсі монети на тлі бань Софійського собору зображений стилізований фрагмент томосу, по обидва боки від центрального куполу зазначена дата його вручення – 6 січня 2019 року.

Тираж таких монет номіналом у п’ять гривень складе близько 75 тисяч штук, номіналом 20 гривень – 4 тисячі, номіналом 100 гривень – 1 500 тисячі.

Монети введуть в обіг 25 березня 2019 року.

6 січня у Стамбулі, у резиденції Вселенського патріархату на Фанарі, Вселенський патріарх Варфоломій урочисто вручив главі новоствореної помісної Православної церкви України митрополитові Епіфанію томос про визнання канонічної автокефалії ПЦУ. 3 лютого відбулася інтронізація Епіфанія.

Суд відмовився повернути в справу Мартиненка відведеного прокурора САП Перова

Шевченківський районний суд Києва відмовився повертати у справу екс-депутата Миколи Мартиненка відстороненого прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури України Андрія Перова – попри те, що раніше Верховний суд визнав незаконною догану, через яку його відсторонили.

«За результатом розгляду заяви керівника САП Назара Холодницького про перегляд рішення суду, яким прокурор Андрій Перов був відсторонений від участі в справі, судом прийнято рішення про залишення заяви без задоволення», – повідомили у САП.

За словами представників ГО «Центр протидії корупції», захист Мартиненка виступав проти повернення прокурора Перова у справу і наполягав, що Верховний суд скасував рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів щодо Перова, але не його поведінку.

18 лютого керівник САП Назар Холодницький подав до суду заяву щодо перегляду ухвали про відвід прокурора Андрія Перова у справі Мартиненка – після того, як Верховний суд 22 січня визнав незаконною догану, оголошену Перову Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів 29 березня 2018 року.

Ця догана стала підставою для відводу Перова від здійснення обвинувачення у справі колишнього народного депутата Миколи Мартиненка – про що раніше розповідали журналісти програми «Схеми» у розслідуванні «Козирний валет».

​​Скаргу на прокурора САП до прокурорської комісії раніше подав Петро Бойко – адвокат екс-депутата Миколи Мартиненка.

Адвокат поскаржився на Перова, звинувативши того у неповазі до суду: прокурор, за його словами, грюкнув дверима під час засідання Солом’янського суду наприкінці 2017 року.

Ще до розгляду висновку щодо вчинення дисциплінарного проступку у своїй справі Андрій Перов заявив клопотання про відвід заступнику голови Кваліфікаційно-дисциплінаторної комісії прокурорів Віктору Шемчуку. На його думку, під час підготовки висновку щодо нього Шемчук мав конфлікт інтересів. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія у відводі відмовила.

Після рішення КДКП щодо догани, прокурор звернувся з позовом до Касаційного адміністративного суду Верховного суду, у якому просив скасувати це рішення комісії.

Раніше журналісти програми «Схеми» виявили, що заступник голови прокурорської комісії Шемчук одночасно є і свідком у справі щодо розкрадання коштів «Енергоатому», де фігурує Мартиненко, і колишнім соратником екс-депутата – у 2010-му, він був народним депутатом фракції блоку «Наша Україна – Народна самооборона», яку в той час очолював Микола Мартиненко.

Як стало відомо «Схемам», Шемчук причетний до фінансової операції ще у 2010 році на суму 250 тисяч євро з офшорною компанією, підконтрольною Мартиненку, а його дружина була розпорядником коштів іншої фірми, на чий рахунок і осіли ці чверть мільйона євро.

​​Сам Шемчук не вбачає тут конфлікту інтересів. «Абсолютно немає конфлікту інтересів. …Тому що думка члена комісії – це не думка комісії. І член комісії не братиме участі ні в обговоренні, ні в голосуванні», – заявив раніше у коментарі «Схемам» заступник голови Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.

Микола Мартиненко у відповідь на запитання звинуватив журналістів у «заангажованості та необ’єктивності».

«У питаннях – також спроба безпідставно пов’язати мене з якимись посадовими особами. Якусь фірму, до якої я нібито причетний, незрозумілі особи «пов’язують» з чиєюсь родиною – це на Радіо Свобода вважають належним джерелом інформації?» – йдеться у відповіді від колишнього народного депутата.

Нині у Шевченківському суді Києва розглядається справа за підозрою у легалізації та відмиванні доходів екс-депутатом «Народного фронту» Миколою Мартиненком. Йдеться про два епізоди: розтрату коштів держпідприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» та одержання хабарів при закупівлі підприємством «Енергоатом» обладнання в чеського акціонерного товариства Škoda JS. Наступне засідання призначене на 19 березня 2019 року.

 

У посольстві США в Україні закликали Росію негайно звільнити українських моряків

Посольство США в України закликали російську владу звільнити українських моряків та політв’язнів.

«Замість того, щоб проводити психіатричні експертизи стосовно українських моряків, що порушує їхні права, Росія має негайно звільнити всіх українських моряків і всіх українських політв’язнів. Ми глибоко стурбовані ставленням Росії до несправедливо затриманих нею українців», – мовиться у повідомленні.

25 листопада 2018 року російські прикордонники ФСБ поблизу Керченської протоки відкрили вогонь по українських кораблях і захопили три судна з 24 моряками. Українська влада визнає цих моряків військовополоненими. Країни Заходу закликають Росію звільнити моряків і забезпечити свободу судноплавства в Керченській протоці.

НАБУ відреагувало на інформацію про «злив справ» у сфері оборони

Національне антикорупційне бюро України здійснює службове розслідування за фактами можливих неправомірних дій працівників бюро, пов’язаних з фігурантами сюжету програми «Бігус.інфо».

«Декілька днів тому нами було розпочате службове розслідування. Ми очікували, що будуть певні нюанси після цієї передачі. Воно проводиться управлінням внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України. Висновок цього розслідування після його отримання буде надано комісії», – сказав директор НАБУ Артем Ситник.

Він висловив готовність надати всі необхідні матеріали Державному бюро розслідувань.

Директор НАБУ підкреслив, що Євген Шевченко, який нібито був посередником між фігурантами розслідування та представниками бюро, не є співробітником Антикорупційного бюро.

«Він ніколи ним не був. Це особа, яка давала згоду на конфіденційну співпрацю із Національним антикорупційним бюро по окремих справах», – зазначив Ситник.

Він зазначив, що НАБУ «не видавало, не видає, ніколи не буде видавати довідок» про те, чи є підприємство фіктивним.

«Це не входить до компетенції Антикорупційного бюро», – розповів Ситник.

Директор НАБУ зазначив, що бюро перевіряло низку суб’єктів господарювання на причетність до поставок на «Харківський бронетанковий завод» прицілів для танків. «І при цьому була інформація, що ці приціли раніше обліковувалися як власність Міністерства оборони», – додав Ситник.

Серед компаній, які перевіряли, була компанія «Оптимумспецдеталь».

«Усього в ході цього розслідування керівництвом «Укроборонпрому» на адресу Антикорупційного бюро було зроблено чотири запити. І, відповідно, було надано чотири відповіді. У трьох відповідях із чотирьох це підприємство фігурувало як таке, що відпрацьовується на причетність до певних дій у межах цього провадження. У той же час у другому листі, на якому так акцентували увагу журналісти, цього підприємства немає. Другий лист був сформований на запит «Укроборонпрому» в частині конкретної інформації, яка вже встановлена по кримінальному провадженню», – зазначив Ситник.

За його словами, на час підготовки відповіді правоохоронці встановили, що «ці приціли… цим підприємством і ще трьома підприємствами не постачалися на «Харківський бронетанковий завод».

«І у зв’язку з цим у відповіді на цей запит були зазначені лише ті підприємства, які постачали приціли, що мають номера такі ж, що й приціли, які були в Міністерстві оборони. Тому тут є певна маніпуляція, що нібито хтось виключив підприємство зі списку фіктивних підприємств. Ми такого списку не ведемо, повноважень таких не маємо», – розповів директор НАБУ.

Він заперечив, що справа про приціли для «Харківського бронетанкового заводу» не розслідувалася.

Напередодні журналісти проекту Bihus.Info оприлюднили четверту частину свого розслідування щодо корупції в сфері оборони, в якій заявили, що українські правоохоронці отримували тисячі доларів хабарів, щоб закрити кримінальні провадження.

Крім того, у розслідуванні згадується, що Національне антикорупційне бюро України включило «Оптимумспецдеталь» до переліку фірм, які мають «ознаки фіктивності». Згідно з оприлюдненими листуваннями, у грудні 2016 року колишній співробітник «Укроборонпрому» Віталій Жуков нібито вимагав від очільника «Оптимумспецдаталі» Андрія Рогози вирішити це питання за допомогою заступника директора НАБУ Гізо Углави. Через місяць «Оптимумспецдеталь» не була включена до уточненого списку, який був надісланий із підписом Углави.

У 2018 році на службу за контрактом вступили понад 32 тисячі військових – Міноборони

Минулого року на службу за контрактом до лав Збройних сил України прийняли понад 32 тисячі громадян. Про повідомили у Міністерстві оборони України у відповідь на запит Радіо Свобода.

Загалом на даний час військову службу за контрактом «осіб рядового, сержантського і старшинського складу» проходять близько 118 тисяч військовослужбовців.

У грудні минулого року міністр оборони України Степан Полторак підписав указ про півищення зарплат військовим. Згідно з ним, військовослужбовці-контрактники отримуватимуть більше 10 тисяч гривень, а мінімальна зарплата військових, які служать у зоні ООС, становитиме понад 20 тисяч гривень.

З листопада 2018-го до лютого 2019 в Україні зафіксовано 315 порушень прав людини – ООН

За період із 16 листопада 2018 року до 15 лютого 2019 року на території України зафіксовано 315 порушень прав людини, жертвами яких стали 202 людини. Про це мовиться у новій доповіді Моніторингової місії ООН з прав людини.

Як зазначили спостерігачі, український уряд несе відповідальність за 126 із зафіксованих порушень. Відповідальність за 154 порушення покладено на збройні угруповання «ДНР» та «ЛНР».

«Російська Федерація як окупаційна держава в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (Україна), несе відповідальність за 35 задокументованих порушень, усі з яких мали місце у Криму», – мовиться у доповіді.

Зазначається, що за період із 16 серпня до 15 листопада 2018 року Моніторингова місія ООН з прав людини задокументувала 242 порушення.

Опитування: понад 75% українців і росіян добре ставляться один до одного

В Україні 77% респондентів заявили, що добре ставляться до росіян – йдеться в спільному дослідженні російського «Левада-центру» і Київського міжнародного інституту соціології. При цьому 82% опитаних росіян заявили, що добре ставляться до українців.

«За останні три роки образ українців серед жителів Росії істотно покращився, – йдеться в звіті «Левади». – Аналогічні, хоч і менш різкі, зміни в українській громадській думці щодо позитивного образу росіян».

Негативно до українців ставляться 13% росіян. Українців, які погано ставляться до росіян, 14%. При цьому 85% росіян негативно ставляться до керівництва України. Серед українців таку відповідь про керівництво Росії дали 69% респондентів.

Практично половина росіян і українців – 52% і 48% відповідно – вважають, що країни повинні бути незалежними, але з відкритими один для одного кордонами без віз і митного режиму.

У Росії 17% респондентів вважають, що країни повинні стати єдиною державою, в Україні такої думки дотримується 4% населення.

«За останній рік ставлення українців до Росії істотно покращилося (з 48% до 57%), в той час як позитивне ставлення росіян до України коливалося в межах похибки вибірки і складало, як і зараз, приблизно третину населення (32-34%). І в Україні і в Росії позитивне ставлення до держави зумовлене, перш за все, позитивним ставленням до населення… З чим може бути пов’язане істотне покращення ставлення українців до Росії і росіян, яке відбулося протягом останнього року? Одна з можливих гіпотез – передвиборча кампанія і активізація роботи проросійських політичних сил і телевізійних каналів», – заявив Володимир Паніотто, гендиректор КМІС.