Arrivals at US Southern Border ‘Overwhelming the System’

The number of families detained crossing the southern U.S. border without documentation continues to climb this month, according to new data released by the U.S. border agency.

U.S. Customs and Border Protection predicts that by March 30, it will have detained roughly 55,000 undocumented family units that crossed into the U.S. The number raises questions about what is triggering the increased arrivals.

The head of CBP, Commissioner Kevin McAleenan, repeated at a news conference Wednesday in El Paso that the “surge numbers are just overwhelming the [U.S.] system.”

While the U.S. has handled more border apprehensions than the current level, what has shifted in recent months is the demographics. More parents are traveling with young children, and with that change comes a different set of challenges, especially regarding detention facilities.

CBP detained 76,103 people in February. Nearly half — 36,174 — were part of family units.

McAleenan blamed congressional inaction on immigration for the surge. However, motivators behind migrant flows are considered multifaceted.

The motivators involve reasons people want to leave their home country (violence, persecution, economic insecurity, natural disaster); reasons people want to come to the U.S. (to join family, seek safety or asylum, flee abuse, earn more money); political and social factors; policies in the U.S. and Latin America; cartel activity and transportation; or good weather.

McAleenan said that additional CBP staff — about 750 people he called “humanitarian personnel” — would be temporarily assigned to help process detainees on the southern border. The agency plans to move those employees from border checkpoints to handle arrivals that happen away from the formal entry points. The diversion of personnel could slow down access through checkpoints as the Easter holiday approaches — a busy week for residents on both sides of the border to cross for family visits, a long weekend, or shopping.

“We’re doing everything we can to simply avoid a tragedy,” the commissioner told reporters.

The deaths of two children in CBP custody at the end of 2018 prompted increased scrutiny of how the agency handles detainees’ medical issues. 

The border news conference comes as Homeland Security Secretary Kirstjen Nielsen traveled to Miami to discuss the migrant issue with Mexican officials, before heading to Honduras to meet with representatives of the Northern Triangle.

Nielsen is slated to sign a regional agreement with Guatemala, Honduras and El Salvador addressing migration flows from Central America to the United States. The so-called “regional compact” would address “information sharing, law enforcement cooperation, and public messaging,” according to DHS.

Українські капелани отримали міжнародні відзнаки в Києві

Четверо українських капеланів різних конфесій отримали 27 березня в Києві міжнародні відзнаки імені отця Омеляна Ковча. Лауреатами стали отець Іван Ісайович (Українська греко-католицька церква), отець Юрій Казміренко (Православна церква України), отець Павло Гончарук (Римо-католицька церква в Україні) та пастор Василь Хіміч (Всеукраїнський союз церков євангельських християн-баптистів).

Як зазначив на церемонії у Національній опері України очільник УГКЦ Святослав (Шевчук), капелани нагороджені відзнаками «за видатний гуманітарний внесок», міжконфесійний діалог та душпастирське служіння. Нині відзнака вручена увосьме.

«Отець Омелян Ковч відомий, здебільшого, як священник, українець, який рятував євреїв у роки Голокосту. Але сто тому отець Омелян розпочав своє капеланство в Українській галицькій армії. Тому цьогоріч Комітет із вшанування пам’яті отця Омеляна Ковча присвятив урочистості темі військового капеланського служіння», – повідомив Блаженніший Святослав у розмові з Радіо Свобода.

На церемонії відомі українські музиканти сестри Галя і Леся Тельнюк представили мистецький проект «Божий агнець», присвячений пам’яті отця Омеляна Ковча. У рамках проекту Національний президентський оркестр України та Камерний хор (під керівництвом Вадима Яценка) виконав твори на слова Богдана-Ігоря Антонича, Тараса Шевченка, Галини Тельнюк, Пауля Целана, Папи Івана-Павла ІІ.

Відзнака імені отця Омеляна Ковча заснована 2010 року, її щорічно вручають видатним особистостям за значний внесок у справі екуменічного діалогу, особистий приклад жертовності та гуманізму, героїчні вчинки. Серед лауреатів відзнаки – українські письменниці Ліна Костенко та Оксана Забужко, філософ і дисидент Євген Сверстюк, дослідник історії України Тімоті Снайдер, спільнота Святого Егідія з Рима, Український католицький університет та інші.

Комітет із вшанування пам’яті Омеляна Ковча заснований у 2010 році. Його почесним головою був кардинал Любомир Гузар. Діяльність комітету здійснюється під патронатом глави Української греко-католицької церкви Святослава.

Цього року виповнюється 135 років від дня народження Омеляна Ковча та 75 років від дня його загибелі у нацистському концтаборі Майданек.

Суд у Сімферополі заарештував затриманого вранці кримськотатарського активіста

Російський Київський районний суд Сімферополя обрав запобіжний захід у вигляді утримання під вартою стосовно кримськотатарського активіста Тофіка Абдулгазієва. Він перебуватиме в СІЗО до 15 травня. Про це Крим.Реалії повідомила активістка Лутфіє Зудієва.

Йому інкримінують ч. 2 статті 205.5 КК Росії (участь у діяльності терористичної організації).

Суд продовжує обирати запобіжний захід для інших затриманих вранці кримськотатарських активістів.

За даними громадського об’єднання «Кримська солідарність», 27 березня в анексованому Криму відбувалися обшуки щонайменше в 25 будинках кримських татар.

У ФСБ Росії стверджують, що затримали 20 людей, підозрюваних в участі в організації «Хізб ут-Тахрір».

Російські силовики стверджують, що затримані «поширювали серед жителів півострова терористичну ідеологію, вербували в свої ряди кримських мусульман».

Організація «Хізб ут-Тахрір» заборонена в Росії і внесена там у список 15 об’єднань, названих «терористичними». Росія після того, як анексувала Крим 2014 року, нав’язала заборону і на території півострова.

СБУ: проваджень через політ Бойка та Медведчука до Москви наразі немає

У Службі безпеки України заявили 27 березня, що наразі немає ніяких кримінальних проваджень через переліт до Росії кандидата в президенти Юрія Бойка та лідера руху «Український вибір» Віктора Медведчука.

«Ви знаєте, що сьогодні генеральний прокурор сказав, що буде порушено таке кримінальне провадження, але поки що, на жаль, такої інформації за результатами вильоту Бойка та Медведчука до Москви немає», – повідомив начальник департаменту захисту національної державності СБУ Данило Доценко.

У партії «Опозиційна платформа – За життя», висуванцем якої на виборах є Бойко, заявили 27 березня, що «метою переговорів у Москві був захист економічних інтересів України й українських громадян», а про незаконний перетин кордону не може йтися, оскільки «всі необхідні митні та прикордонні процедури було дотримано як при вильоті з України, так і при поверненні».

Генеральний прокурор України Юрій Луценко заявляє, що має намір відкрити кримінальне провадження про незаконний перетин кордону через поїздку народного депутата, кандидата в президенти Юрія Бойка і проросійського політика, лідера руху «Український вибір» Віктора Медведчука до Росії.

Луценко сказав про це 27 березня на засіданні Кабінету міністрів України після зауваження міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. Голова МВС поставив питання, хто з державних чиновників ухвалював рішення на порушення заборони на пряме авіасполучення з Росією.

«Сьогодні буде зареєстровано провадження про незаконний перетин кордону. Але питання не лише до аерослужби, але і до прикордонної служби, яка випустила цих осіб всупереч встановленому порядку», – сказав Луценко.

22 березня прем’єр-міністр Росії Дмитро Медведєв прийняв у своїй резиденції в Москві кандидата в президенти України Юрія Бойка і голову політичної ради партії «Опозиційна платформа – За життя» Віктора Медведчука.

Як повідомляли російські ЗМІ, у зустрічі також взяв участь голова правління «Газпрому» Олексій Міллер. Бойко на зустрічі заявив про бажання «покращувати і відновлювати двосторонні відносини» з Росією, а Медведчук запропонував повернутися до ідеї створення в Україні газотранспортного консорціуму за участю «Газпрому».

У Службі безпеки України заявили про намір найближчим часом дати правову оцінку візиту Бойка і Медведчука до Москви.

Наприкінці минулого року президент Росії Володимир Путін заявив, що не хоче говорити з чинним президентом України Петром Порошенком. Путін заявляв, що Порошенко створює «кризові ситуації і перекладає відповідальність на Росію».

Відносини між Україною та Росією різко загострилися після анексії Росією Криму та початку збройного конфлікту на Донбасі. Росія визнана в Україні країною-агресором.

 

 

ТАКОЖ НА ТЕМУ ВИБОРІВ-2019:

Синод ПЦУ: «Оцінюйте кандидатів не за обіцянками, а за плодами їхніх справ»

Війна і вибори-2019. Українці мають обрати Верховного головнокомандувача ЗСУ

Росія кинула сотні мільйонів доларів, щоб зірвати вибори в Україні

Як голосують українці. Сім карт, які пояснюють вибори президента

Фріз: майже 19,5 тисяч учасників бойових дій на Донбасі стоять у квартирній черзі

Міністр у справах ветеранів Ірина Фріз заявила, що на сьогодні 19 тисяч 466 учасників бойових дій на Донбасі стоять у черзі на отримання житла. Як повідомила Фріз в інтерв’ю Радіо Свобода, наразі через відсутність єдиного державного реєстру ветеранів відсутня зведена інформація по кожному з учасників бойових дій, які могли вже отримати пільгу, в тому числі, щодо отримання житла.

«Після укомплектації міністерства на 30%, і я розраховую, що до кінця червня це відбудеться, ми зможемо займатися адмініструванням вже державних програм, які сьогодні ще Державної служби (у справах ветеранів – ред.), а відповідно, Міністерства соціальної політики», – пояснила Фріз.

За її словами, усього в реєстрі Держслужби у справах ветеранів сьогодні офіційно зареєстровано 362 тисячі осіб (учасників бойових дій на Донбасі). Хоча йдеться про щонайменше півтора мільйона людей, які підпадають під опіку міністерства, зокрема воїни-афганці, ветерани Другої світової, миротворчих місій та родини загиблих, додала Фріз.

Відповідно до законодавства, учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни і члени сімей загиблих мають право на низку пільг серед держави, серед яких право на землю, житло, пільги на навчання, проїзд, комірне тощо.

28 листопада 2018 року уряд вирішив створити Міністерство у справах ветеранів на заміну Державній службі у справах ветеранів. Верховна Рада призначила Ірину Фріз міністром у справах ветеранів. Наразі відомство перебуває на стадії укомплектації штату.

На зведення житла ветерани бойових дій в Україні отримали понад 2 тисячі гектарів землі – Фріз

Міністр у справах ветеранів Ірина Фріз заявила, що на сьогодні для зведення житла, господарських будівель та споруд українським ветеранам бойових дій на Донбасі було виділено понад 2154 гектари землі. Про це Фріз повідомила в інтерв’ю Радіо Свобода.

«Ми насправді маємо достатньо важку процедуру видачі земельних ділянок. Можна говорити про наступне – в законодавстві внесли пільгу, а адміністрування до неї не надали. Відповідно, пільга спричиняє негативні настрої як серед тих, хто хоче отримати за пільгою відповідну земельну ділянку, так і у влади, яка не має спроможності надати цю земельну ділянку», – пояснила Фріз.

За її словами, на сьогодні для потреб сільського господарства ветеранам виділені загалом 185 тисяч 787 гектарів землі (по 2 гектари), для дачних потреб – 67 гектарів, для ведення садівництва – 4150 гектарів.

Відповідно до законодавства, учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни і члени сімей загиблих мають право на низку пільг серед держави, серед яких право на землю, житло, пільги на навчання, проїзд, комірне тощо.

28 листопада 2018 року уряд вирішив створити Міністерство у справах ветеранів на заміну Державній службі у справах ветеранів. Верховна Рада призначила Ірину Фріз міністром у справах ветеранів. Наразі відомство перебуває на стадії укомплектації штату.

В Україні є лише 400 тисяч домашніх радіоточок, кількість відмов зростає – «Укртелеком»

Найбільший в Україні оператор фіксованого зв’язку компанія «Укртелеком» повідомила, що попит на послугу проводового радіомовлення в останні роки стрімко знижується.

«З кожним роком кількість користувачів радіоточок зменшується. Це загальна тенденція в Україні, щороку від застарілої послуги відмовляється близько 130-150 тисяч користувачів. Якщо на початок 2019 року оператор обслуговував 430 тисяч домашніх радіоточок, то на початок весни – близько 400 тисяч. Переважна більшість абонентів мешкає у  містах – близько 360 тисяч, решта – у селах. Зменшення кількості користувачів  проводового радіо – цілком  прогнозоване, зважаючи на розвиток нових технологій і їх можливостей, різноманіття каналів комунікації», – йдеться у відповіді компанії «Укртелеком» на запит Радіо Свобода.

Згідно з повідомленням, відсутність попиту на проводове радіо у деяких містах (Одеса та Дніпро) взагалі призвело до відключення у них цієї послуги.

«Так, за 4 роки 80% абонентів проводового радіо в Одесі відмовились від цієї послуги. Якщо у 2014 році їх було 15 тисяч, то восени 2018 р у мільйонному місті – трохи більше 2 тисяч, або 0,2% містян… «Укртелеком» ухвалив рішення про припинення надання послуги проводового мовлення в місті Одеса з 1 січня 2019 року», – йдеться в повідомленні.

За даними «Укртелекому», схожа ситуація в місті Дніпро, де на осінь 2018 року в мільйонному місті залишилось близько 3 тисяч абонентів, що дорівнює 0,3% від загальної кількості містян.

«Через незначну кількість абонентів та застаріле обладнання, що постійно потребує ремонту, збитки від надання цієї послуги в місті сягають понад півмільйона гривень щороку і продовжували зростати. Зважаючи на стрімке зниження абонентів проводового радіо в місті Дніпро, ПАТ «Укртелеком» ухвалив рішення про відключення незатребуваної послуги з 1 квітня 2019 року», – повідомили в компанії.

В «Укртелекомі» зазначили, що з 1 березня 2019 року абонплата за користування основною радіоточкою для абонентів (фізичних осіб) складає 35 гривень з ПДВ.

«Якщо говорити про майбутнє проводового радіо, то все залежить від мешканців регіонів, населених пунктів: наскільки послуга  буде затребувана там, як нею будуть користуватися чи активно відмовлятимуться від неї», – зауважили в «Укртелекомі».

Проводове радіо, яке у радянський час називали «брехунцем», нині в межах Українського радіо об’єднує 4 канали – Перший канал, канал «Промінь», «Українське радіо «Культура» та «Всесвітню службу «Радіомовлення України».