Українець Пирогов здобув бронзу на чемпіонаті Європи з важкої атлетики – НОК

Український спортсмен Кирило Пирогов посів третє місце на чемпіонаті Європи з важкої атлетики, що триває в грузинському Батумі. Про це повідомив Національний олімпійський комітет.

«В активі спортсмена, що виступає у ваговій категорії до 96 кілограмів, бронза в ривку з результатом 171 кілограмів», – уточнили в комітеті.

Чемпіонат Європи з важкої атлетики триває в Батумі з 6 по 13 квітня. 

Моніторинг ІМІ: 77,7% негативних онлайн-публікацій критикують Порошенка, 22,3% – Зеленського

77,7% негативних публікацій з моніторингу громадської організації «Інститут масової інформації» містили критику чинного президента і кандидата на другий термін Петра Порошенка. Такі висновки дослідженя «Хто мочить кандидатів? Негатив в онлайн-медіа», оприлюдненого 12 квітня.

Згідно з методологією дослідження, матеріалами з негативною тональністю медіа-експерти вважали «всі тексти, де критика діяльності кандидата не супроводжувалася відповіддю іншої сторони, коментарями експертів з іншою точкою зору, використовувалися негативні оціночні судження щодо кандидата, маніпуляції тощо», а також фейки та новини з ознаками чорного піару. Таких у майже 7-тисячній вибірці нарахували 301, тобто 4,35% від загальної кількості досліджених текстів.

Читайте також: Зеленський про суперечку з Порошенком: намагаюсь «бути мужиком»​

«Найбільше новин з негативною тональністю були спрямовані проти Петра Порошенка – 77,7% (234 тексти), коли проти Володимира Зеленського – 22,3% (67 текстів). Крім кількості, характер таких новин також різнився: проти Зеленського поширювалася різноманітна аргументація, чому цей кандидат є некомпетентним, не готовим до посади президента, подекуди є звинувачення в проросійськості чи зв’язках з олігархом Ігорем Коломойським, а проти Порошенка поширюються відверті фейки, звинувачення у фальсифікаціях чи підготовці зриву виборчого процесу взагалі, миттєвому збагаченні», – йдеться у висновках дослідження.

До моніторингу увійшли публікації 20 найбільш популярних онлайн-видань за період з 1 по 5 квітня 2019 року.

Читайте також: «1+1» і Порошенко: чому стосунки між каналом та президентом вкотре привели до суду?

У березні 2019 року громадська організація «Детектор медіа» назвала лідерів серед ЗМІ за кількістю чорного піару перед першим туром виборів.

За офіційними результатами першого туру виборів президента України, за Володимира Зеленського проголосували 30,24% виборців, за чинного главу держави Петра Порошенка – 15,95% виборців. Другий тур відбудеться 21 квітня.

Польща не впустила в свої води російський вітрильник через курсантів з анексованого Криму

Уряд Польщи не дав згоди на вхід у польські територіальні води російському вітрильнику «Сєдов» через те, що на борту були курсанти з анексованої Керчі. Про це повідомила 12 квітня прес-секретарка МЗС Польщі Єва Сувара. 

«Рішення прем’єра негативне. Ми вважаємо, що допуск парусника у територіальні води Польщі суперечив би політиці поваги до територіальної цілісності України та невизнання анексії Криму», – цитує слова прес-секретаря Польська агенція друку.

Також у МЗС Польщі нагадали про вимогу до Росії звільнити захоплених у листопаді 2018 року українських моряків.

Раніше російське навчальне судно «Сєдов» не отримало дозвіл на вхід до територіальних вод Естоніх через присутність на борту курсантів Керченського морського технологічного університету.

Читайте також: Порошенко і Меркель повторили вимогу до Росії звільнити українських моряків

Посольство росії в Естонії повідомило, що розцінює заборону російському вітрильнику «Сєдов» на вхід у територіальні води країни, запланований на 13-14 квітня, як «недружній акт естонської влади», здійснений напередодні поїздки до Москви президентки країни Керсті Кальюланд.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний світом «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія анексувала Крим. Ні Україна, ні ЄС і США не визнали його «результатів». Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».

Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

Зеленський про суперечку з Порошенком: намагаюсь «бути мужиком»

Кандидат в президенти України Володимир Зеленський після зустрічі з президентом Франції Емманюелем Макроном прокоментував Радіо Свобода інцидент 11 квітня. Тоді в ефірі програми «Право на владу» каналу «1+1» він посперечався зі своїм опонентом Петром Порошенком щодо формату передвиборчих дебатів.

«Мене цікавить тільки реакція українського суспільства. Мені здається, що я був відвертим, чесним, такий, як я є. Ми домовилися, що в нас будуть дебати 19 квітня на НСК «Олімпійський». Я ніколи в житті не змінював правила, намагаюся так робити, намагаюсь бути, як мені сказав пан президент, «бути мужиком». Тому я стояв на своєму», – сказав Зеленський, пояснюючи свою реакцію на пропозицію Порошенка зустрітися 14 числа.

Таким чином він нагадав про відеозвернення Петра Порошенка 5 квітня, в якому той закликав його «бути мужиком» і прийти на дебати, не шукаючи відмовок.

Відповідно до закону про вибори президента України, в останню п’ятницю перед днем повторного голосування, 19 квітня, теледебати між кандидатами мають відбутися в студії Національної суспільної телерадіокомпанії України. Порошенко заявляв, що готовий прийти до студії Суспільного мовника увечері 19 квітня, щоб взяти участь у дебатах.

8 квітня президент України Петро Порошенко запросив Володимира Зеленського, а також глядачів і журналістів на дебати на НСК «Олімпійський» – 14 квітня. У відповідь Зеленський заявив, що зустріч на стадіоні має відбутися 19 квітня.

Читайте також: «Ало, це пральня?». Соцмережі про телефонні дебати Порошенка і Зеленського​

Голова НСТУ Зураб Аласанія заявляв, що офіційні, передбачені відповідною статтею закону про вибори президента дебати не можуть пройти на національному спортивному комплексі «Олімпійський» увечері 19 квітня.

За офіційними результатами першого туру виборів президента України, за Володимира Зеленського проголосували 30,24% виборців, за чинного главу держави Петра Порошенка – 15,95% виборців. Другий тур відбудеться 21 квітня.

Питання електропостачання «Води Донбасу» лишається неврегульованим – «Укренерго»

Електропостачання комунального підприємства «Вода Донбасу» лишається неврегульованим, повідомляють у національній енергетичній компанії «Укренерго». Як стверджують у підприємстві, його працівники мали перевірити готовність електроустановок для знеструмлення абонентів на інші джерела живлення, але їх не допустили до енергетичних об’єктів.

Як пояснюють в «Укренерго», «Вода Донбасу» з січня 2019 року отримувала електроенергію від постачальника останньої надії – державного підприємства «Укрінтеренерго». Однак і від нього комунальне підприємство мали відключити з 1 квітня, після чого воно має укласти договір з будь-яким іншим постачальником електроенергії.

«Слід зазначити, збільшення боргу КП «Вода Донбасу» негативно впливає на увесь енергоринок. Адже без вирішення проблеми незаконного споживання борги цього КП стануть важким фінансовим тягарем для учасників оптового ринку електроенергії. За інформацією з відкритих джерел, загальний борг за електроенергію КП «Вода Донбасу» вже зараз перевищує 2,4 мільярди гривень», – повідомляють у відомстві.

«Укренерго» додає, що надіслало комунальному підприємству «Вода Донбасу» звернення  щодо надання необхідних підтверджень готовності до припинення електропостачання.

Читайте також: Доступ до питної води – одна з найбільш серйозних проблем жителів Донбасу​

Зі свого боку у «Воді Донбасу» повідомляють, що послуги «постачальника останньої надії» коштують на 25-30% дорожче, ніж інших постачальників.

«При середньомісячному споживанні в 60 мільйонів кіловат-годин платити за цей обсяг доведеться на 30 мільйонів гривень більше. Відсутність механізму з відшкодування видатків на електроенергію з перекидання води у маловодні регіони, збиткові тарифи на території, непідконтрольні українській державній владі, низький рівень оплати самостійними водоканалами за спожиту воду, стали причинами несвоєчасних платежів за електроенергію в повному обсязі і заборгованості, що утворилася», – пояснюють у підприємстві.

Частина об’єктів КП «Вода Донбасу» перебуває на контрольованій Україною території, частина – на окупованій. Зокрема водозабір, станція фільтрації та підйому води діє на підконтрольній Києву території, звідки ця вода подається в окупований Донецьк в обсязі 860 тисяч кубів щодобово. 

UN Allows Senior Taliban Leaders to Travel for Peace Talks

Margaret Besheer at the United Nations contributed to this report.

ISLAMABAD — The United Nations recently granted a waiver to senior Taliban leaders, allowing them to travel and take part in peace talks with the United States to end the 18-year-old war in Afghanistan.

The U.N. Security Council sanctions committee that deals with the Taliban says the nine-month exemption period beginning on April 1 is meant to allow the men to participate in Afghan peace and reconciliation talks in a range of countries.

“Individual itineraries will depend on the location of peace discussions. The Committee has also decided to grant a limited asset freeze exemption only for financing exempted travels,” it said.

American reconciliation envoy, Zalmay Khalilzad, and his team are expected to enter a new round of meetings with Taliban interlocutors in Qatar later this month. Both sides say the dialogue process, which started late last summer, has since made steady progress.

Taliban spokesman Zabihullah Mujahid told VOA that the names of all 14 members on their negotiating team and Mullah Abdul Ghani Baradar, who heads the group’s informal “political office” in the Qatari capital of Doha, have been taken off the U.N. blacklist. Those on the list are subject to financial sanctions, travel ban and arms embargo by all member nations.

The insurgent group has long viewed U.N. sanctions on its leaders as a major obstacle to the peace and reconciliation efforts in Afghanistan. Taliban officials say Khalilzad had promised in the last round of discussions in March that he would look into the Taliban’s demand of getting the sanctions temporarily removed. 

 

The U.S. and the Taliban are trying to seal a deal on a withdrawal timeline for all foreign forces in Afghanistan in exchange for Taliban guarantees it would not allow international terrorists to use the country again for attacks against other nations. 

 

Khalilzad, however, has repeatedly stated he wants a comprehensive Taliban cease-fire and the insurgent group’s engagement in an intra-Afghan peace dialogue before Washington concludes a final agreement. 

 

Intra-Afghan talks in Qatar

Before their next meeting with the U.S. negotiating team in late April, Taliban representatives are scheduled to host an informal two-day interaction in Qatar on April 19 with politicians inside and outside of the Afghan government, tribal elders, civil society, youth and women representatives.

Taliban officials have clarified there will be no official representatives of the Afghan government, and participants at the intra-Afghan meeting will attend it in their personal capacity to express personal views during the course of discussions.

The insurgents refuse to engage in any talks with the Kabul government, dismissing it as an illegal entity and a product of U.S. “occupation” of Afghanistan.

The informal intra-Afghan meeting will be the second such conference after Moscow hosted the inaugural gathering in February. 

 

The peace overtures come at a time of intensified violence in Afghanistan, where both government forces and the Taliban have claimed inflicting massive battlefield casualties on each other in recent days.

ICC Will Not Investigate US Troops in Afghanistan

The International Criminal Court has announced it will not pursue an investigation into alleged war crimes by U.S. troops and allies in Afghanistan.

On Friday, a panel of ICC judges rejected a request by the court’s prosecutor to investigate war crimes alleged to have been in Afghanistan by the U.S. military and intelligence services.

U.S. President Donald Trump praised the decision.

“This is a major international victory, not only for these patriots, but for the rule of law,” he said in a statement.

Trump noted the United States has “consistently declined” to join the court because of the court’s “broad, unaccountable prosecutorial powers” and “the threat it poses to American sovereignty,” as well as other factors that the White House considers “deficiencies that render it illegitimate.” 

“Any attempt to target American, Israeli, or allied personnel for prosecution will be met with a swift and vigorous response,” the U.S. president said.

In a separate statement Friday, U.S. Secretary of State Mike Pompeo said such an investigation “would not serve the interests of justice.” He called it “a victory for the rule of law and the integrity of the ICC as an institution, given that the United States is not subject to the ICC’s jurisdiction.” 

Washington signed, but never ratified, the Rome Statute that founded the tribunal in 2002. While the United States worked with the ICC under the Obama administration to bring Ugandan militants to justice, the Trump administration has been strongly critical of the organization.

Pompeo Visits South America, With Focus on Venezuela

U.S. Secretary of State Mike Pompeo is in Chile on the first stop of his trip to South America, where he is expected to defend U.S. sanctions on Venezuela.

Pompeo’s three-day trip takes him to Chile, Paraguay, Peru, and Colombia — all of which have seen increased investment by China in recent years.

In Chile, Pompeo meets in Santiago with President Sebastian Pinera and foreign minister Roberto Ampuero to discuss economic ties and partnerships in various realms, such as cybersecurity, and science and technology.

Pompeo travels Saturday to Paraguay’s capital, Asuncion, where he will meet with the president and foreign minister, and on Sunday he is expected to do the same in Peru. In both countries, discussions on transnational crime and support for Venezuelan refugees are expected to be on the agenda.

Pompeo also is expected to visit Colombia briefly, touching down in the border city of Cucuta, where a number of entities are working to support Venezuelan refugees.

 

У Зеленського назвали час і місце «головних дебатів країни»

У штабі кандидата на посаду президента України Володимира Зеленського 12 квітня назвали заплановані час і місце події, яку в команді Зеленського називають «головними дебатами країни».

Штаб поширив відеоролик, у якому стверджує, що дебати відбудуться 19 квітня о 19:00 на НСК «Олімпійський».

Президент України і кандидат на цю посаду Петро Порошенко заявив 11 квітня в ефірі програми «Право на владу» на телеканалі «1+1», що чекатиме свого опонента на НСК «Олімпійський» 14 квітня о 14:14, а продовжити діалог готовий на передбачених українським законодавством дебатах, які розпочнуться в студії Суспільного мовника 19 квітня о 20:00.

НСК «Олімпійський» у Києві раніше повідомив, що отримав заявки на проведення дебатів 14 і 19 квітня від обох кандидатів.

Відповідно до закону про вибори президента України, в останню п’ятницю перед днем повторного голосування, 19 квітня, теледебати між кандидатами мають відбутися в студії Національної суспільної телерадіокомпанії України.

8 квітня президент України Петро Порошенко запросив Володимира Зеленського, а також глядачів і журналістів на дебати на НСК «Олімпійський» – 14 квітня. У відповідь Зеленський заявив, що зустріч має відбутися 19 квітня.

Голова НСТУ Зураб Аласанія заявляв, що офіційні, передбачені відповідною статтею закону про вибори президента дебати не можуть пройти на національному спортивному комплексі «Олімпійський» увечері 19 квітня.

За офіційними результатами першого туру виборів президента України, за Володимира Зеленського проголосували 30,24% виборців, за чинного главу держави Петра Порошенка – 15,95% виборців. Другий тур відбудеться 21 квітня.