Лавров застеріг від «гонитви за сенсацією» в питанні обміну

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров закликає не гнатися за сенсацією в питанні обміну утримуваними особами між Росією й Україною.

«Для того, щоб просувати цю тему, потрібно домовлятися не тільки в принципі, а й погоджувати конкретні правові, технічні, організаційні аспекти. Потрібно не забувати про те, що йдеться про долі людей, і тут потрібна не гонитва за сенсацією, щоб встигнути першим про щось повідомити, а кропітка робота на результат», – сказав Лавров 21 серпня в Москві після переговорів із міністром закордонних справ Німеччини Гайко Маасом.

Раніше заступниця міністра закордонних справ України Олена Зеркаль в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-України» заявила, що після зустрічі президента Франції Емманюеля Макрона і президента Росії Володимира Путіна від Кремля очікують звільнення українських політв’язнів.

«Ці питання обговорювалися, і від Путіна очікують подальших кроків», – сказала Зеркаль.

19 серпня Макрон прийняв Путіна у Франції. Після переговорів президенти заявили про необхідність нової зустрічі у «нормандському форматі» вже найближчим часом. Він створений для вирішення збройного конфлікту на Донбасі. До «нормандської четвірки» входять Україна, Франція, Німеччина та Росія.
20 серпня російська журналістка і громадська активістка Вікторія Івлєва повідомила, що адміністрація московського слідчого ізолятора «Лефортово» прийняла передачі для п’ятьох утримуваних Росією українців – Володимира Балуха, Станіслава Клиха, Олександра Кольченка, Павла Гриба та Миколи Карпюка.
21 серпня Івлєва розповіла, що адміністрація «Лефортово» прийняла передачі для трьох інших українців, утримуваних російською владою – Романа Сущенка, Олексія Сизоновича і Євгена Панова.
До цього українці перебували в місцях позбавлення волі інших російських регіонах.
За даними Міністерства закордонних справ, Росія незаконно утримує понад 70 українців. До цього числа не входять 24 українські моряки, захоплені Росією біля Керченської протоки наприкінці листопада 2018 року.

Адвокати припускають, що Едема Бекірова переведуть під домашній арешт

Кримськотатарського активіста Едема Бекірова, який перебуває в медсанчастині СІЗО №1 Сімферополя, ймовірно, переведуть під домашній арешт за підсумками медичного обстеження. Таку думку в коментарі проекту Радіо Свобода Крим.Реалії висловили адвокати обвинуваченого Олексій Ладін та Іслям Веліляєв.

«Коли ми клопотали перед адміністрацією СІЗО про проведення повторного медичного висновку, то долучили свій, незалежний, медичний висновок. У ньому сказано, що у Бекірова є хвороба в області неврології, що перешкоджає його перебуванню в СІЗО. Ми висловлюємо обережний оптимізм, що після чергового обстеження, лікарі встановлять правильний діагноз і дадуть відповідний висновок (про неможливість утримання Бекірова в СІЗО – ред.)», – розповів Ладін.

На питання про те, як захист розцінює ймовірність домашнього арешту для Бекірова, інший адвокат Веліляєв відповів, що «позитивно».

«Тільки позитивно. Я сподіваюся, що з урахуванням тієї хвороби в області неврології, яка у нього є, буде схвалене рішення, що він не може перебувати в СІЗО. Надалі на першому ж судовому засіданні захист або прокуратура клопотатиме про зміну запобіжного заходу Бекірова на домашній арешт», – пояснив адвокат.

У Криму на 27 серпня запланували шпиталізацію кримськотатарського активіста Едема Бекірова, обвинуваченого в зберіганні боєприпасів. Як повідомила у Facebook український омбудсмен Людмила Денісова, Бекірова переведуть у «Республіканську лікарню неврології цивільного типу для подальшого стаціонарного обстеження, що триватиме 7-8 днів».

Напередодні підконтрольний Росії Верховний суд Криму скасував етапування Бекірова в Красноперекопськ.

Європейський суд з прав людей 11 червня виніс рішення у справі активіста, обвинуваченого в анексованому Криму в незаконному зберіганні боєприпасів і вибухівки. Зокрема, ЄСПЛ постановив терміново помістити Бекірова в лікарню.

Російські слідчі, попри це рішення суду, відмовлялися шпиталізувати активіста.

Едема Бекірова затримали на в’їзді в анексований Крим у грудні 2018 року. Він відкидає всі звинувачення на свою адресу.

 

Організація Transparency International назвала Київ однією з найпрозоріших європейських столиць

Міжнародна антикорупційна організація Transparency International назвала Київ однією з найпрозоріших європейських столиць. Такими є результати пілотного дослідження, яке проводили представники Transparency International з 20 країн.

Крім Києва, до переліку найпрозоріших європейських столиць увійшли Вільнюс (Литва), Мадрид (Іспанія), Прага (Чехія), Приштина (Косово) і Таллінн (Естонія). Ці міста набрали щонайменше 75% від загальної кількості балів.

«Київ опинився в лідерах цього пілотного дослідження, зокрема, завдяки зручній національній системі публічних закупівель ProZorro, публічному реєстру електронних декларацій і повноті інформації на сайті КМДА. Але водночас у нас немає реєстру лобістів, як, наприклад, у Мадриді, інформації про зарплату мера та його радників», – розповів виконавчий директор «Transparency International Україна» Андрій Боровик.

Експерти враховували наявність і доступність даних про бюджет міста й закупівлі, про мера, депутатів та їхню роботу, а також доступ до публічної інформації.

Зеленський на першому засіданні Ради запропонує відтермінувати штрафи за нерозмитнені авто

Президент України Володимир Зеленський на першому засідання Верховної Ради дев’ятого скликання запропонує відтермінувати штрафи за нерозмитнені автомобілі, повідомив Офіс президента.

«Наразі цей законопроєкт є пріоритетним, і він буде знову внесений для розгляду на першому ж засіданні парламенту нового скликання. Верховна Рада має підтримати законопроєкт, і штрафні санкції будуть відтерміновані», – заявив заступник керівника Офісу президента Руслан Рябошапка.

За його словами, застосування штрафних санкцій планують відкласти на три місяці. За цей час будуть напрацьовані законодавчі ініціативи для врегулювання проблем, які виникають при розмитненні автомобілів, і встановити пропорційні штрафні санкції у разі порушення законодавства.

Із 22 серпня набувають чинності штрафи за перевищення терміну перебування на території України нерозмитнених автомобілів (до 170 тисяч гривень або конфіскація транспортного засобу за рішенням суду).

Перше засідання Верховної Ради дев’ятого скликання має відбутися 29 серпня.

В Офісі президента оцінюють кількість нерозмитнених автомобілів у близько 800 тисяч.

Верховна Рада України продовжила пільговий період для розмитнення «євроблях» ще на 90 днів на засіданні 16 травня. Це сталося на тлі протестів власників таких авто під стінами парламенту.

Попередніми роками через прогалину в законодавстві громадяни України масово користувалися автомобілями на іноземній реєстрації, постійно утримуючи їх у режимі «тимчасового ввезення» і не сплачуючи до бюджету належних платежів. У першу чергу йшлося про старі авта з «єврономерами» – реєстраційними номерами країн Європейського союзу, через що їх неформально назвали «євробляхами». Плани перекрити цю можливість, а потім ухвалення законів про це викликали акції протесту користувачів цих авт-«євробляхерів», із перекриттям автомобільних доріг і прикордонних пунктів пропуску.

25 листопада 2018 року в Україні почали діяти закони про розмитнення автомобілів на «єврономерах». Вони, зокрема, встановили новий порядок обчислення акцизу на ввезені автомобілі, який зменшив його величину порівняно з попередніми нормами; ставки мита, податку на додану вартість і збору в Пенсійний фонд лишилися незмінними.

ОБСЄ: поточне перемир’я на Донбасі є «найдієвішим»

Спецпредставник ОБСЄ у Тристоронній контактній групі Мартін Сайдік назвав «найдієвішим» оголошене від 21 липня перемир’я на Донбасі. Він сказав про це 21 серпня у Мінську після засідання Тристоронньої контактної групи.

За словами Сайдіка, порушень режиму тиші тепер менше, ніж раніше, протягом місяця немає жертв серед цивільних, хоча одна людина була поранена.

Речниця представника України на переговорах Дарка Оліфер також заявила про «сприятливий вплив на безпекову ситуацію на Донбасі» оголошеного місяць тому режиму тиші.

«Тристороння контактна група відзначила, що в цілому режим тиші, оголошений 21 липня 2019 року, має сприятливий вплив на безпекову ситуацію на Донбасі, хоча, на жаль, не обійшлося без втрат. Подальше безстрокове дотримання режиму тиші є особливо важливим у контексті початку нового навчального року», – написала вона у фейсбуці.

Тристороння контактна група щодо врегулювання ситуації на Донбасі оголосила про чергове припинення вогню, починаючи з півночі 21 липня, так зване «літнє» або «хлібне». Воно, як і попередні, було проголошене як всеосяжне, безумовне, стале і безстрокове. Та, як і всі попередні, воно було порушене майже відразу після заявленого початку і відтоді порушується постійно.

Припинення вогню й раніше не раз проголошувалися як «безстрокові і сталі», але порушувалися практично відразу. При цьому сторони заперечують свою вину в цих порушеннях і звинувачують противників у провокаціях.

Унаслідок російської гібридної агресії на сході України з квітня 2014 року, за оцінками ООН станом іще на 31 грудня 2018 року, загинули від 12 тисяч 800 до 13 тисяч людей.

Голова МЗС Німеччини заявляє про потребу в «прямому та відкритому діалозі з Москвою»

Міністр закордонних справ Німеччини Гейко Маас визнав, що має «принципово різні позиції з Росією щодо багатьох питань», але вказав на необхідність діалогу – таку заяву він зробив 21 серпня перед від’їздом до Москви. Там він має зустрітися з головою російського МЗС Сергієм Лавровим.

Маас закликав Москву відігравати конструктивну роль у відновленні мирних переговорів в Україні, де протягом п’яти років триває російська агресія.

«Ми сподіваємося на світло в кінці тунелю, коли йдеться про питання припинення вогню, відведення сил та імплементацію Мінських угод. Зараз всі сторони повинні продемонструвати готовність для діалогу та дій, інакше люди й надалі будуть гинути в цьому конфлікті», – заявив Маас у Берліні, говорячи про режим тиші на Донбасі, який фактично не виконується.

Читайте також: Трамп заявляє про «доцільність» приєднання Росії до G7

Для вирішення питань, додав міністр закордонних справ Німеччини «нам потрібен прямий та відкритий діалог».

Президент Франції Емманюель Макрон, який 19 серпня приймав у своїй літній резиденції президента Росії Володимира Путіна, заявив, що сподівається домовитися з Путіним про саміт у «нормандському форматі» вже найближчими тижнями.

Останній саміт «нормандської четвірки» відбувся в Берліні 19 жовтня 2016 року.

Унаслідок російської гібридної агресії на сході України з квітня 2014 року, за оцінками ООН станом іще на 31 грудня 2018 року, загинули від 12 тисяч 800 до 13 тисяч людей, із яких було 3 тисячі 320 цивільних, 4 тисячі українських бійців і 5,5 тисяч представників російських гібридних збройних формувань.

На сьогодні не йде мова про перенесення посольства України до Єрусалима – посол

На сьогодні не йде мова про перенесення посольства України в Ізраїлі до Єрусалима, повідомив український посол Геннадій Надоленко в коментарі «Укрінформу».

«На сьогоднішній день мова не йде про перенесення посольства чи консульства (до Єрусалима). Мова йшла – це була спільна ідея і президента України, і прем’єр-міністра Ізраїлю – про можливість відкриття інноваційних офісів в Єрусалимі і Києві, які будуть займатися розвитком технологічної співпраці», – сказав Надоленко.

18-20 серпня відбувся перший за останні 20 років візит прем’єр-міністра держави Ізраїль в Україну.

За планом ООН 1947 року про створення на території тодішньої Британської Підмандатної Палестини двох окремих держав, єврейської та арабської, Єрусалим мав стати окремою одиницею зі спеціальним міжнародним режимом під керуванням ООН.

Фактично вже 1948 року новостворений Ізраїль за результатами першої арабсько-ізраїльської війни взяв під контроль західну частину міста і 1949-го оголосив Єрусалим столицею, Східний Єрусалим тоді опинився під окупацією Йорданії. Ізраїль захопив і Східний Єрусалим разом із історичним Старим містом у перебігу Шестиденної війни 1967 року, а пізніше оголосив про анексію цієї території, заявивши, що весь Єрусалим є його неподільною столицею.

Світова спільнота на підставі плану 1947 року не визнає належності Єрусалима Ізраїлю, особливо ж анексії Ізраїлем Східного Єрусалима й проголошення всього міста столицею країни, практично всі посольства інших держав в Ізраїлі розташовані в Тель-Авіві.

Палестинці хочуть, щоб Східний Єрусалим був столицею їхньої майбутньої держави. 

Україна наразі офіційно не визнає Єрусалим столицею Ізраїлю. Її посольство також розташоване в Тель-Авіві.

У грудні 2017 року президент США Дональд Трамп оголосив, що США визнають розділений Єрусалим столицею Ізраїлю, скасувавши таким чином десятиліття політики США в цьому відношенні.

Рішення Трампа викликало протести, і 128 держав засудили його при голосуванні Генеральної асамблеї Організації Об’єднаних Націй.

Ексголову НКРЕКП Вовка оголосили у міжнародний розшук – САП

Колишнього голову Національної комісії з регулювання енергетики і комунальних послуг Дмитра Вовка оголосили у міжнародний розшук, повідомляє пресслужба Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

У САП додали, що оскаржать в апеляційному суд відмову в обранні запобіжного заходу Вовку, підозрюваному у справі «Роттердам+».

Раніше Солом’янський райсуд Києва не обрав для ексголови НКРЕКП запобіжний захід у вигляді арешту. В прокуратурі заявили, що «категорично не погоджуються з рішенням».

«Зважаючи на те, що підозрюваний перебуває за межами України та не з’являється на виклик слідчих, його було оголошено у міжнародний розшук. Крім того, оскільки наявні й інші ризики перешкоджання слідству – вплив на учасників процесу, можливість знищення доказів у справі, а також можливість перешкоджання провадженню іншим чином, з огляду на обґрунтованість підозри прокурор наполягав на обранні колишньому голові Комісії запобіжного заходу. Проте суд відмовив у задоволенні клопотання держобвинувача», – заявили у САП 20 серпня.

Дмитро Вовк напередодні заявив, що не готовий повертатися до України.

За даними ЗМІ, Вовк виїхав з України понад рік тому.

Читайте також: Формула «Роттердам +» і її наслідки: коротко про головне

8 серпня детективи НАБУ повідомили про підозру шістьом особам, причетним до запровадження так званої формули «Роттердам +». Як твердить слідство, вони завдали споживачам електроенергії збитків на суму майже 19 мільярдів гривень.

Колишній голова НКРЕКП Дмитро Вовк, іще один із шести підозрюваних, відкидає звинувачення Національного антикорупційного бюро України.

Компанія ДТЕК Ріната Ахметова також назвала підозри безпідставними.

У березні 2016 року Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, запровадила нову формулу розрахунку оптової ринкової ціни на електроенергію, одним із елементів якої була й вартість вугілля для ТЕС у вугільних хабах у портах Роттердам, Амстердам і Антверпен у Нідерландах і його доставки в Україну; цю формулу неформально охрестили «Роттердам +».

За повідомленнями, ця формула була вигідною для енергогенерувальних підприємств (значною частиною яких володіють компанії Ріната Ахметова) і невигідною для підприємств із великим енергоспоживанням (яких багато серед активів Ігоря Коломойського). Споживання населенням ця формула не стосувалася.

Бойовики не розпочали демонтаж фортифікаційних споруд біля Станиці Луганської – ООС

Підтримувані Росією бойовики не розпочали демонтаж фортифікаційних споруд біля Станиці Луганської, повідомив штаб української воєнної Операції об’єднаних сил.

У штабі наголошують, що українська сторона почала здійснювати демонтаж своїх фортифікаційних споруд об 11:00 20 серпня.

«Однак російська сторона не надала згоду на демонтаж фортифікаційних споруд, тому незаконні збройні формування окупованих районів Луганської області синхронно не розпочали демонтаж. Внаслідок цього українська сторона змушена була припинити зазначені роботи», – заявили в штабі.

Українські військові додали, що бойовики під загрозою застосування зброї, якої на ділянці розведення не повинно бути, не допускають українську сторону для проведення ремонтних робіт на зруйнованій частині мосту.

В угрупованні «ЛНР» наразі не коментували ситуацію з демонтажем фортифікаційних споруд.

17 липня представник ОБСЄ Мартін Сайдік повідомив, що учасники переговорів із врегулювання ситуації на Донбасі домовилися про ремонт мосту, попереднє розмінування місцевості навколо нього та демонтаж фортифікаційних споруд.

На Луганщині діє тільки один пункт перетину через лінію розмежування – у КПВВ «Станиця Луганська». Він пішохідний. Дорога пролягає вздовж підірваного ще 2015 року мосту через Сіверський Донець.

На початку липня міст відвідав президент України Володимир Зеленський. Він заявив, що об’єкт можна відновити упродовж місяця.