Марчук: бойовики підтверджують лише 27 утримуваних в ОРДЛО зі 107

Підтримувані Росією бойовики підтверджують 27 із 107 утримуваних в окупованих районах Донецької та Луганської областей, повідомив Євген Марчук, який донедавна працював офіційним представником України в Тристоронній контактній групі з мирного врегулювання ситуації на Донбасі.

«Обмінялися списками. Ми передали «туди» по відповідній процедурі за участю ОБСЄ і Міжнародного Червоного Хреста (МЧХ) детальний список на 107 осіб, про яких ми точно знаємо, що вони живі і навіть знаємо, де вони там перебувають. Але нам через якийсь час з того боку відповідають, що «вони» встановили тільки 27 осіб. А про інших наших 80 людей вони нічого не знають і вони їх не знайшли», – написав Марчук у Facebook.

За його словами, одного разу до переліку «незнайдених» потрапили двоє українських військових, яких офіційно відвідував представник ОБСЄ Тоні Фріш.

«На мій погляд, це може бути пов’язано тільки з одним. Більшість із цих 80 наших могли бути піддані важким тортурам і сліди цих тортур зразу ж видимі. А це Гаага», – заявив Марчук.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

Останній великий обмін утримуваними особами відбувся 27 грудня 2017 року. Він був запланований за формулою «306 (тих, видачі кого домагалися підтримувані Росією бойовики – ред.) на 74 (військових і цивільних, включених до списку на обмін Україною – ред.)». Українській стороні 27 грудня передали 74 людини, проте одна з них вирішила залишитися на непідконтрольній українській владі території. Київ передав бойовикам 233 людини.

Указ Зеленського про дострокові вибори в Раду набув чинності

Указ президента України Володимира Зеленського про дострокові вибори до Верховної Ради оприлюднений в «Урядовому кур’єрі» і набув чинності.

Своїм рішення Зеленський достроково припинив повноваження парламенту восьмого скликання та призначив вибори на 21 липня.

21 травня після консультацій із головами депутатських фракцій та указу про розпуск Верховної Ради, Володимир Зеленський вніс на розгляд парламенту пропозицію з іншим форматом виборів – пропорційною системою із закритими партійними списками. Новий глава Адміністрації президента Андрій Богдан назвав його «компромісним».

При цьому під час інавгураційної промови 20 травня​ президент Володимир Зеленський пропонував депутатам проголосувати за «Виборчий кодекс» із відкритими списками.

На останніх парламентських виборах у 2014 році українці голосували за конкретного депутата у своєму окрузі ‒ це називалося «мажоритарною системою», і одночасно за певну партію ‒ за закритими списками.

Чергові вибори парламенту за законом мали б відбутися 27 жовтня 2019 року.

На Миколаївщині біля арсеналу вчинена провокація – ВМС

На Миколаївщині біля арсеналу Військово-морських сил Збройних сил України вчинена провокація, повідомили українські військові 22 травня.

«Підрозділи охорони зреагували миттєво. Розрахунком варти виявлено та припинено протиправні дії, а черговим підрозділом затримано громадянина, який закинув димову шашку на військовий об’єкт та намагався приховано залишити місце правопорушення. Порушника передано до правоохоронних органів», – заявили у ВМС.

Військові розповіли, що посилили охорону арсеналу та провели перевірку території.

В останні роки на низці військових складів в Україні відбувалися пожежі, були знищені 210 тисяч тонн боєприпасів. Зокрема, у жовтні 2018 року почалися вибухи на військових складах біля Ічні на Чернігівщині. Наразі продовжується розслідування за статтею про недбале ставлення до військової служби.

Головний тренер «Шахтаря» припустив, що залишиться в Україні в наступному сезоні

Головний тренер донецького «Шахтаря» Паулу Фонсека припускає, що залишиться в Україні в наступному сезоні.

«Усе вказує на те, що так. У мене ще один рік контракту. Я сподіваюся завжди бачити вболівальників, які були на цьому матчі. Справді шкода, що на стадіонах в Україні не завжди панує така атмосфера. Шкода, що вони не заповнюються такою кількістю людей, якою мають заповнюватись. Не знаю, правильно чи ні, однак населення України – 40-44 мільйони», – сказав Фонсека на своїй прес-конференції після матчу з київським «Динамо» в Харкові.

На його думку, «ті, хто є відповідальним за футбол у країні, повинні обміркувати цей момент щодо вболівальників».

22 травня «Шахтар» зіграв з «Динамо» внічию (1:1). Після цього відбулася церемонія нагородження «гірників» чемпіонськими медалями.

У цьому сезоні «Шахтар» під керівництвом Паулу Фонсеки здобув перемогу в чемпіонаті України з футболу та Кубку України.

Португалець Фонсека очолює донецький «Шахтар» із літа 2016 року. Він по три рази перемагав в чемпіонаті та кубку, ще раз – у Суперкубку України. Крім того, «Шахтар» двічі грав в 1/16 Ліги Європи та 1/8 Ліги чемпіонів.

Родичі заручників Кремля звернулися до Зеленського

Родичі заручників Кремля, що перебувають на території Росії, а також в окупованому Криму та на Донбасі, правозахисники, що опікуються цими питаннями, звернулися до президента України Володимира Зеленського з пропозицією про конкретні дії для звільнення їхніх близьких.

Вони, зокрема, пропонують запровадити посаду Уповноваженого президента з питань звільнення заручників Кремля, створити Координаційну раду з питань звільнення заручників при Адміністрації президента, публічно підтримати законопроект «Про правовий статус і соціальні гарантії осіб, які незаконно позбавлені волі, заручники, або засуджені на тимчасово окупованих територіях України та за її межами».

Обрання нового президента України призвело не тільки до початку перезавантаження влади, але й до зміни команди виконавців на ключових посадах. Ці зміни позначилися також і на відповідальних за гуманітарні питання, пов’язані з конфліктом на Донбасі.

Стара президентська команда, яка відповідала за вирішення гуманітарних питань на Донбасі, вже пішла з посад, а в команді Володимира Зеленського поки ще не визначилися з відповідальними за цей напрямок, що створює на цей момент додаткові перешкоди щодо звільнення українських полонених.

17 травня про своє звільнення з посади уповноваженої президента з питань мирного врегулювання конфлікту на Донбасі та представника гуманітарної підгрупи у Мінську заявила Ірина Геращенко, яка обіймала цей пост з червня 2014 року. Через два дні після цієї заяви про припинення своєї діяльності у Мінському процесі повідомив і Євген Марчук. 20 травня рапорт про відставку подав глава СБУ Василь Грицак.

Лещенко, Найєм та ще двоє депутатів Ради вийшли з фракції БПП

Перший віце-спікер Ірина Геращенко оголосила 22 травня про вихід із фракції «Блоку Петра Порошенка» чотирьох народних депутатів. Про це вона заявила на позачерговому засіданні Верховної Ради 22 травня.

«Згідно з поданими заявами та відповідно до частини 3 статті 60 регламенту Верховної Ради повідомляю про вихід народних депутатів Світлани Заліщук, Аркадія Корнацького, Сергія Лещенка та Мустафи Найєма зі складу депутатської фракції «Блок Петра Порошенка», – сказала Геращенко.

Сергій Лещенко, Мустафа Найєм та Світлана Заліщук наприкінці лютого 2019 року написали заяви на ім’я голови депутатської фракції партії «Блок Петра Порошенка» Артура Герасимова про вихід зі складу цієї фракції.

Відповідно до закону «Про статус народного депутата», народний депутат має право вільно вийти зі складу депутатської фракції (групи).

Згідно з Конституцією, невходження обраного від партії депутата Верховної Ради до складу депутатської фракції цієї партії або вихід з такої фракції є підставою для дострокового припинення його депутатських повноважень. Водночас закон «Про статус народного депутата» не передбачає можливості дострокового припинення повноважень депутата через його вихід із фракції тієї партії, від якої він був обраний.

Найєм, Заліщук і Лещенко були обрані народними депутатами за багатомандатним округом на парламентських виборах у 2014 році.

Полторак порадив Зеленському призначити «гідного» наступного міністра оборони

Міністр оборони України Степан Полторак заявив, що на зустрічі із президентом України Володимиром Зеленським порадив йому призначити «гідного» міністра оборони. Про це Полторак, який очолюватиме відомство до рішення парламенту про його відставку, заявив в інтерв’ю «Настоящее время» (проект Радіо Свобода за участі «Голосу Америки»).

«Я говорив Володимиру Олександровичу – призначте гідного міністра оборони. Ми втратили майже 3 тисячі військовослужбовців у Збройних силах. Сьогодні в ЗСУ служать майже 250 тисяч осіб – мужніх, героїчних і патріотичних, і вони точно мають право на гідного міністра оборони», – сказав Полторак.

Полторак застеріг нове керівництво держави від «експериментів» над армією.

«Моя мрія – щоб Україна ніколи більше не повернулася в 2014 рік. Експерименти над армією закінчуються дуже погано. І для нас вони закінчилися тим, що ми втратили Крим, Донецьк і Луганськ», – сказав міністр.

Він запевнив про готовність допомогти наступнику, який буде після нього очолювати Міноборони.

«Я дуже багато втратив особистих сил, здоров’я. Я чотири роки не був у відпустці, п’ять практично, без вихідних. Тому мені не соромно. Я зміг те, що я зміг зробити. І я хотів би побажати тому, хто буде працювати після мене, хай зробить більше, і я готовий допомагати», – додав Грицак.

Після того, як 20 травня Володимир Зеленський склав присягу президента України, Степан Полторак подав у відставку з посади міністра оборони. Пізніше він зустрівся із Зеленським, і вони домовилися, що Полторак очолюватиме Міністерство оборони України до рішення Верховної Ради про його відставку.

Степан Полторак очолює Міністерство оборони з 14 жовтня 2014 року.

Рада не внесла законопроекти Зеленського до порядку денного

Верховна Рада на позачерговому засіданні 22 травня не внесла до порядку денного законопроект президента України Володимира Зеленського щодо зміни виборчого законодавства.

Також парламент не вніс до порядку денного інший президентський законопроект, також пов’язаний із виборами, – «Проект Закону про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо здійснення закупівель під час виборчого процесу.

Законопроект про зміни до виборчого законодавства, який президент України Володимир Зеленський пропонував розглянути як невідкладний, надійшов до Верховної Ради 22 травня. Документ має назву «Проект Закону про внесення змін до деяких законів України у зв’язку зі зміною виборчої системи для виборів народних депутатів України».

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій скликав на 22 травня позачергове засідання парламенту.

Позачергове засідання скликали в зв’язку з вимогою президента України.

На засіданні депутати мали розглянути питання про внесення змін до законів про вибори народних депутатів і про публічні закупівлі, вказано в розпорядженні спікера.

Раніше президент України Володимир Зеленський попросив голову Верховної Ради Андрія Парубія скликати на 22 травня позачергове засідання парламенту для внесення змін до закону про вибори народних депутатів.

Перед цим на сайті президента був опублікований указ про розпуск Верховної Ради України і призначення дострокових виборів парламенту на 21 липня.

За Конституцією України, позачергові вибори до парламент проводяться в період 60 днів із дня опублікування рішення про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України.

Чергові вибори парламенту мали відбутися 27 жовтня 2019 року.

Кабмін виділив 32 мільйони гривень на аудит «Укроборонпрому»

Кабінет міністрів України виділив 32 мільйони гривень на аудит державного концерну «Укроборонпром», повідомив прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

«Ми виділяємо сьогодні на поворотній основі 32 мільйона гривень для «Укроборонпрому» для того, щоб «Укроборонпром» розпочав глибокий фінансовий аудит своєї діяльності», – сказав Гройсман.

25 лютого журналісти Bihus.info опублікували розслідування «Друзі президента крадуть на оборонці (секретні переписки)» про суми «відкатів» і схеми розкрадання мільйонів в оборонній сфері. За даними журналістів, безпосереднім учасником цих схем був син колишнього заступника секретаря Ради нацбезпеки і оборони Олега Гладковського Ігор. Незабаром після оприлюднення розслідування були затримані кілька чинних і колишніх посадовців ДП «Спецтехноекспорт», що входить до складу «Укроборонпром». Їх вважають причетними до розтрати коштів держпідприємства оборонної галузі на суму 55,5 мільйонів гривень.

На початку березня Україна ініціювала міжнародну комплексну перевірку діяльності державного концерну «Укроборонпром».