У центрі Запоріжжя підняли національний прапор кримських татар

У Запоріжжі на площі Фестивальній 26 червня відбулася акція до Дня кримськотатарського прапора. Про це повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Учасники заходу роздавали перехожим кримськотатарські прапорці, аби нагадати про ситуацію в Криму та таким чином підтримати кримських татар.

Активісти також підняли кримськотатарський прапор на флагшток, встановлений на центральній площі міста. В центрі Запоріжжя стяг висітиме упродовж всього дня.

«Я сама кримчанка, і моє життя, починаючи з 1988 року, дуже тісно пов’язано з кримськими татарами відтоді, як вони отримали змогу повернутися на свою землю. І вже переїхавши сюди я завжди підтримую всі акції, які проводять кримські татари тому, що це власне моє відношення до цієї нації. Я вважаю, що останні п’ять років показали хто кому брат. Це дуже чітко видно. Сьогодні день кримськотатарського прапору і весь світ відзначає цей день. Мабуть всюди, де є кримські татари, а зараз всюди, де є навіть просто кримчани – не етнічні кримські татари, власне як я, ми підтримуємо цей день, проводимо акції. Ми нагадуємо, що Крим – це Україна, окупація рано чи пізно закінчиться і все буде добре», – розповіла співорганізаторка акції, кримчанка Наталя.

Акція з підняття кримськотатарського прапору на центральному флагшткові Запоріжжя відбувається втретє.

День кримськотатарського прапора почали відзначати кілька років тому в Криму. Датою святкування був обраний перший день другого Курултаю кримськотатарського народу, який пройшов 26-27 червня в Сімферополі в 1991 році.

Прапор кримських татар – полотно небесного кольору із зображеним на ньому знаком – тамгою – золотого кольору.

Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією. 7 жовтня 2015 року п’ятий президент України Петро Порошенко підписав відповідний закон. Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».

У Запоріжжі мітингували на підтримку Грузії

У центрі Запоріжжя на бульварі Шевченка 25 червня відбулася акція на підтримку Грузії. Її учасники принесли з собою національні прапори України і Грузії та плакати з написами «Підтримуємо братів грузинів», «Україна з Грузією». 

«Саме зараз грузини перебувають у дещо турбулентній ситуації, і ми вважаємо, що та ситуація, яка склалася, була спровокована Російської Федерацією, адже ми – ані грузини, ані українці – не можемо допустити, щоб член російської Державної думи, який голосував свого часу за анексію Абхазії, всівся у крісло спікера парламенту Грузії. Ми вважаємо, що це не припустимо, бачимо, до чого це призвело в Грузії. Вважаємо, що ми і грузини – це дійсно брати. Ми маємо спільну історію, маємо спільну дружбу і маємо спільного ворога, тому вважаємо, що нам необхідно підтримати Грузію так само, як Грузія підтримує нас всі ці п’ять років», – заявив організатор акції Прохор Казбеков.

Антиросійські протести тривають у Тбілісі від 20 червня. Демонстрації почалися після того, як депутат Державної думи Росії, комуніст Сергій Гаврилов вів засідання Міжпарламентської асамблеї православ’я, сидячи у кріслі спікера грузинського парламенту.

Це обурило багатьох громадян Грузії, бо перед приїздом до Тбілісі Гаврилов підтвердив, що вважає незворотнім визнання Росією як «незалежних держав» сепаратистських регіонів Грузії – Абхазії і Південної Осетії.

20 червня протести переросли в сутички протестувальників із поліцією, яка застосувала сльозогінний газ і гумові кулі проти демонстрантів (яких всього було близько 10 тисяч) перед будівлею парламенту. Після декількох годин сутичок, застосування сльозогінного газу, гумових куль і затримання кількох десятків демонстрантів поліція розігнала акцію. Міністерство охорони здоров’я Грузії повідомило про 240 потерпілих, із яких 80 поліцейські.

Понад 300 протестувальників затримали.

 

У партії «Голос» Вакарчука ще не вирішили, чи відкликати родича депутата Загорія з виборів

У партії «Голос» Святослава Вакарчука триває перевірка інформації щодо одного з мажоритарників партії у Львівській області Дмитра Огньова, підприємця та засновника фермерського господарства «Меринос-Захід», який балотується до Верховної Ради за 212 виборчим округом. Перевірка почалась після оприлюднення журналістами інформації про його родинні зв’язки з народним депутатом від «Блоку Петра Порошенка» Глібом Загорієм, співвласником фармацевтичної компанії «Дарниця» та фігурантом численних журналістських розслідувань. ​Про це Радіо Свобода повідомив лідер партії Святослав Вакарчук.

«​Зараз, щоб ви розуміли, таких історій у нас десятки. І, власне, задача в тому, щоб партія «​Голос»​ і номінаційний комітет дуже чітко розібрався: де правда, де передвиборчий тиск, а де маніпуляції. А обіцяю, що по всіх цих питаннях у нас буде рішення»​, – відповів політик у відповідь на питання журналіста Радіо Свобода про ситуацію з Огньовим.

Вакарчук також додав, що рішення щодо зняття депутатів з виборів ухвалюють номінаціним комітетом партії, й не ухвалюються ним одноосібно. 

​Раніше журналісти програми «Схеми» та Українського радіо оприлюднили інформацію про те, що Дмитро Огньов, відомий широкому загалу як учасник телепроекту «Громада на мільйон» зареєстрований в одній квартирі з народним депутатом від «Блоку Петра Порошенка» Глібом Загорієм. Журналісти з’ясували, що дружина Дмитра Огньова – Наталія – є сестрою Загорія. 

Наталія Огньова, згідно з даними державних реєстрів, разом з братом бере участь у сімейному фармацевтичному бізнесі родини Загорій – є співвласником контрольного пакету акцій підприємства «Дарниця» та входить до наглядової ради компанії. 

Гліб Загорій – народний депутат фракції Блоку Петра Порошенка та один із співвласників фармацевтичної компанії «Дарниця», лідера в Україні за обсягом виробництва ліків у натуральному вираженні.

Загорій неодноразово фігурував у розслідуваннях журналістів та антикорупційних активістів «Центру протидії корупції» щодо фармацевтичного бізнесу. Пацієнтські організації називали депутата Загорія «архітектором монополізації вітчизняного фармринку», що призвело до подорожчання цін на ліки, та звинувачували у лобіюванні інтересів Дарниці в парламенті та уряді. 

Зокрема, антикорупціонери викрили законодавчі спроби депутата Загрія завадити запровадженню в Україні системи закупівель ліків через міжнародні організації, що дозволили б уникнути розкрадання коштів на тендерах.

Минулого року керівництво телеканалу «ЗіК» звинувачувало Гліба Загорія та його дружину у спробі рейдерського захоплення телеканалу. 

Депутат Загорій також відомий купівлею елітної нерухомості у колишньої бізнес-партнерки родини генпрокурора Юрія Луценка. 67-річна жінка, що працювала бухгалтером в компанії родині Луценків, не могла пояснити журналістам, звідки взяла кошти на придбання. Журналісти припускали, що насправді нерухомість була куплена за гроші родини генпрокурора через підставну особу. 

Після оприлюднення інформації про родинні та ділові зв’язки Дмитра Огньова з родиною Загорій у партії «Голос» почали перевірку і пообіцяли, що вона «точно буде закінчена до виборів».

«День без поліетилену» – влада Києва просить 3 липня відмовитися від пластикових пакетів

У Міжнародний день відмови від поліетиленових пакетів 3 липня столична влада просить киян і гостей столиці долучитися до всесвітньої акції «День без поліетилену».

«Саме в цей день, 3 липня, спробуйте повністю відмовитися від пластикових пакетів. Візьміть екоторбинку, паперовий пакет чи навіть модну плетену сумку «авоську». Чудова та безпечна для довкілля альтернатива. Інформуйте друзів, викладайте фото у соціальних мережах, просувайте ідею «екологічного» способу життя», – звернувся керівник Управління екології та природних ресурсів КМДА Андрій Мальований.

У мерії повідомили, що до акції «День без поліетилену» можуть долучитися як споживачі, громадські організації, так і заклади, супермаркети, магазини, ринки та інші торгові точки. Зареєструватись можна в режимі онлайн.

За даними ООН, щороку у світі використовують 5 трильйонів поліетиленових торбинок. При цьому щорічно до океану потрапляє 8 мільйонів тонн пластикової тари, в тому числі, й пакетів.

Наразі у Верховній Раді зареєстровані три законопроекти, які передбачають обмеження використання пластикових пакетів в Україні.

Залізничники повідомили про додаткові поїзди до Дня Конституції

«Укрзалізниця» призначила 4 додаткові поїзди на святкові та вихідні дні до Дня Конституції України. Як йдеться на сайті перевізника, поїзди вирушатимуть до Львова, Дніпра, Сум та Вінниці.

«Для пасажирів також доступні квитки на додаткові літні поїзди, що курсують з великих міст до найпопулярніших місць відпочинку», – додали залізничники.

День Конституції України відзначають 28 червня. Цьогоріч свято припадає на п’ятницю, створюючи українцям три дні поспіль вихідних.

Понад 6 років за ґратами і конфіскація майна: МВС хоче посилити покарання для псевдомінерів

У Міністерстві внутрішніх справ повідомили про підготовку змін до Кримінального кодексу щодо посилення відповідальності за неправдиві повідомлення про мінування.

«Через масові повідомлення про мінування тих чи інших об’єктів у столиці та інших регіонах країни за останній час, ми ініціюємо підготовку проекту змін до наших внутрішніх правових актів, які уточнюють регламент реагування органів правопорядку на такі повідомлення. Також готуємо зміни до Кримінального кодексу для посилення відповідальності за такі повідомлення. У ряді випадків запропонуємо збільшити термін кримінальної відповідальності та обмеження волі на строк більше шести років, а також передбачити додатково конфіскацію майна в таких випадках», – заявив речник МВС Артем Шевченко.

За його словами, найчастіше повідомлення про мінування надходять від ботів із Росії та непідконтрольних територій на сході України.

«За допомогою IP-телефонів та Інтернету розсилаються анонімні повідомлення, але є також випадки, коли й громадяни України вирішують дезінформувати про мінування», – додав Шевченко.

Кримінальний кодекс України за «неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності» передбачає до шести років позбавлення волі.

З початку червня у Нацполіції заявляли про отримані неправдиві повідомлення про замінування щодо сотень об’єктів у різних містах України. Перший заступник голови Нацполіції В’ячеслав Аброськін повідомляв, що більшість сигналів надійшли з поштового сервісу із присвоєною ІР-адресою, яка належить зареєстрованій у Росії організації.

Реформа початкової школи охоплює 4 мільйони школярів – Гриневич

Програма «Нова українська школа», яка передбачає реформу початкової освіти, охоплює 65% населення України, зокрема 4 мільйони дітей – про це сказала міністр освіти і науки Лілія Гриневич під час конференції «Нова українська школа: успіхи та виклики першого року впровадження».

«Реформа – це 16 тисяч шкіл, це 450 тисяч учителів і 4 мільйони школярів. А якщо ви подивитеся взагалі, кого стосується ця реформа, то вона зачіпає інтереси і охоплює 65% населення України. Це величезний масштаб, який не під силу Міністерству освіти і науки. Такий масштаб перетворень можна осягнути тільки в екосистемі. І сьогодні в нас створена екосистема впровадження Нової української школи», – розповіла міністр.

Вона додала, що екосистему НУШ утворюють зокрема і громадські організації та неурядові освітні проекти, які створюють онлайн-курси та співпрацюють з МОН в рамках розвитку реформи.

Читайте також: Найбільшим ворогом у «Нової української школи» є байдужість, бездіяльність і зневіра – Гриневич​

Водночас Гриневич заявила про необхідність захистити НУШ від «політичних турбулентностей».

1 вересня 2018 року стартував новий навчальний рік. Тоді 448 тисяч школярів перших класів почали навчання за новим державним стандартом – програмою «Нова українська школа».

У новому державному стандарті початкової освіти визначили вимоги до обов’язкових результатів навчання і компетентностей здобувачів освіти, тобто, що саме дитина має знати, вміти, розуміти після завершення чотирьох перших класів. Новий держстандарт упродовж 2017-2018 навчального року пілотувався в 100 школах по всій Україні.

Аласанія звільнився з посади голови правління НСТУ до офіційного поновлення

Голова правління Національної суспільної телерадіокомпанії Зураб Аласанія звільнився з посади – про це він повідомив 24 червня.

За словами Аласанії, таке рішення він ухвалив, щоб виконати закон, адже рішення суду про скасування його звільнення Наглядовою радою НСТУ ще не набрало чинності.

«Рішення суду вступить в законну силу через 30 днів (з дня отримання всіма відповідачами цього рішення, або, якщо буде подано апеляцію – з дня рішення суду другої інстанції). До того часу скасоване судом рішення Наглядової ради є формально чинним. А це означає, що сьогодні мій контракт вважається розірваним», – пояснює Аласанія.

Він додав, що головою правління на цей період буде член правління НСТУ, відповідальний за регіональний розвиток, Микола Чорнотицький. Сам Аласанія працюватиме експертом правління, доки судове рішення не набере законної чинності.

Як повідомляє Суспільний мовник, цю посаду йому запропонувало саме правління, «коли з’ясувалося, що очікувати набрання рішенням суду законної сили та поновлення на посаді голови правління доведеться ще щонайменше місяць».

19 червня Шевченківський районний суд Києва скасував рішення наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України про звільнення Зураба Аласанії з посади голови правління НСТУ.

Наглядова рада НСТУ 31 січня більшістю голосів проголосувала за дострокове розірвання контракту з головою правління ПАТ НСТУ Зурабом Аласанією. Після цього він заявив про порушення з боку членів Наглядової ради НСТУ під час цього голосування.

Зураб Аласанія є головою правління Національної суспільної телерадіокомпанії України з квітня 2017-го. Згідно з контрактом, він мав працювати на цій посаді до 14 травня 2021 року.

Крим: російська прокуратура підтримала відмову ФСБ у госпіталізації Бекірова

Підконтрольна Росії прокуратура анексованого Криму не вживатиме заходів через відмову Федеральної служби безпеки у госпіталізації важкохворого кримськотатарського активіста Едема Бекірова, якої вимагають його захист і Європейський суд з прав людини.

Про це йдеться в письмовій відповіді російської прокуратури Криму на вернення адвоката Бекірова Ісляма Веліляєва, копію якої має проект Радіо Свобода Крим.Реалії.

«Підстав для вжиття заходів прокурорського реагування не встановлено», – йдеться у відповіді.

Читайте також: Суд у Криму виніс вирок у першій «справі про неінформування про злочин​

У прокуратурі зазначили, що Бекірова утримують в камері медичного блоку слідчого ізолятора під наглядом медпрацівників і він «отримує належне медикаментозне лікування, забезпечений дієтичним харчуванням».

Крім того, в окупаційному відомстві заявили, що з моменту арешту активіста «неодноразово оглядали медпрацівники, в тому числі муніципальних лікарень». За версією прокуратури, права Бекірова не порушені.

Старший слідчий кримського управління ФСБ Росії Іван Романець, попри рішення ЄСПЛ, відмовився госпіталізувати кримськотатарського активіста Едема Бекірова, який утримується в сімферопольському СІЗО анексованого Криму.

Читайте також: Посольство США: Росія продовжує несправедливо карати кримських татар​

12 червня Радіо Свобода повідомляло, що Європейський суд з прав людини зобов’язав Росію негайно помістити в лікарню кримськотатарського активіста Едема Бекірова, якого російська влада окупованого Криму звинувачує в незаконному зберіганні боєприпасів та вибухівки. Бекіров звинувачення заперечує.

Російські силовики затримали Едема Бекірова на адміністративному кордоні з окупованим Кримом 12 грудня 2018 року. Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров повідомив, що активіст їхав до Криму, щоб відвідати матір та інших родичів.

13 грудня російський суд узяв Бекірова під варту за підозрою в транспортуванні понад 10 кілограмів тротилу та 190 бойових патронів.

Едем Бекіров, 1961 року народження, постійно проживає у Новоолексіївці Херсонської області. Він переніс операцію на серці і змушений приймати багато ліків. Бекіров має інвалідність.