12% українців зараз не підтримали б проголошення Незалежності України – опитування

12% українців зараз «однозначно» або «скоріше» не підтримали б проголошення Незалежності, йдеться в соціологічному дослідженні групи «Рейтинг».

Водночас 67% опитаних «однозначно» зараз підтримали б рішення проголосити Незалежність України, 15% – «скоріше» б підтримали. Ще 6% не змогли визначитися з відповіддю.

«Рейтинг» зазначає, що у серпні 2013 року «однозначно» або «скоріше» не підтримали б проголошення Незалежності України 28% опитаних, 61% громадян підтримали б цей крок.

Україна проголосила Незалежність 24 серпня 1991 року. Через три місяці, 1 грудня, 90% учасників Всеукраїнського референдуму підтримали Акт проголошення незалежності.

Держкіно: у 2014–2019-му бокс-офіс українських повнометражних фільмів склав 472 млн гривень

У 2014–2019 роках бокс-офіс українських повнометражних фільмів склав майже 472,9 мільйона гривень, повідомив голова Державного агентства з питань кіно Пилип Іллєнко у своєму звіті. Втім, з оприлюдненої ним інфографіки не ясно, чи входять до цієї суми збори від фільмів, які створювалися без фінансової підтримки Держкіно.

Серед лідерів касових зборів – «Я, Ти, Він, Вона» (71 мільйон гривень), «Скажене весілля» (майже 55 мільйонів) та «Викрадена принцеса» (36,4 мільйона). Усі отримували підтримку від Держкіно.

Майже 199 мільйонів гривень українські повнометражні фільми зібрали у 2018 році. Це 8,15% від загального бокс-офісу в Україні.

 

Кількість глядачів на українських фільмах у 2014–2019 роках перевищила сім мільйонів.

Згідно з інфографікою, за підтримки Держкіно у 2014–2019 роках виготовили 173 фільми (з них 23 анімаційні, 67 ігрові повнометражні, 24 ігрові короткометражні, 56 неігрових та три – літописні матеріали).

Крім того, бюджетне фінансування українського кінематографу зросло з 63 мільйонів у 2014 році до 505,9 мільйона у 2019-му.

 

Іллєнко очолив Держкіно у серпні 2014 року. 19 серпня 2019 року він подав у відставку.

Встановлена особа ще однієї загиблої в «Токіо-Стар» – поліція

Поліція Одеської області повідомляє про ідентифікацію ще однієї загиблої внаслідок пожежі в готелі «Токіо-Стар» в Одесі.

«Жінка – жителька Сумської області, 1977 року народження. Заходи по ідентифікації ще двох людей – дитини та чоловіка тривають», – йдеться в заяві прес-служби відомства.

Ім’я загиблої не розголошується.

Таким чином, правоохоронцям відомі імена сімох із дев’яти загиблих у пожежі.

Читайте також: Пожежа в Одесі: серед загиблих – дитина і іноземка, в реанімації залишаються двоє людей – ОДА​

Пожежа в готелі спалахнула в ніч на 17 серпня. Дев’ять людей загинули, десятеро були травмовані. Кілька з них досі госпіталізовані, двоє – в реанімації.

20 серпня суд взяв під варту на 60 діб власника будівлі, де був розташований готель – бізнесмена Вадима Чорного.

Державне бюро розслідувань заявило про початок розслідування дій представників ДСНС, які начебто мають ознаки службового недбальства та призвели до пожежі.

Активісти заявляють про повернення до України політв’язня Терновського

Політв’язень Роман Терновський, який був ув’язнений у Росії, повернувся до України – про це повідомляє громадська організація «Об’єднання родичів політв’язнів Кремля» 21 серпня.

За словами активістів, термін ув’язнення Терновського добіг кінця.

«Політв’язня Романа Терновського звільнили у зв’язку з закінченням незаконного строку ув’язнення. Зараз Роман вже в Україні, у жахливому стані прямує додому у Харківську область. Чоловік взагалі не має грошей та будь-яких інших ресурсів», – йдеться в повідомленні організації.

У серпня 2018 року російський суд засудив Романа Терновського до двох років і трьох місяців колонії за «участь в екстремістській діяльності». Українця звинувачували в причетності до «Правого сектору», участі у волонтерській блокаді Донбасу в лютому 2016 року, «порушенні наявних між Україною та Росією домовленостей про дружбу, співпрацю та партнерство».

При цьому в самому «Правому секторі» стверджували, що Терновський був прихильником організації, проте, за даними її речника Артема Скоропадського, не входив до неї офіційно.

За даними українських відомств, на сьогодні на території Росії і окупованого нею Криму перебувають близько сотні політв’язнів, які є громадянами України. На окупованій частині Донбасу утримують 120 військових і цивільних полонених. Ще 24 українські військові моряки перебувають у російському слідчому ізоляторі «Лефортово».

Російська влада доручила реставрацію Мітридатських сходів у Керчі московській компанії

Російська влада анексованого Криму визначила підрядника для реставрації Великих і Малих Мітридатських сходів у Керчі. Як повідомляє «Міністерство культури Криму», ним стало московське акціонерне товариство «Баварський дім». 

«Між Дирекцією з централізованого обслуговування і розвитку закладів сфери культури та АТ «Баварський дім» укладено державний контракт на виконання виробничих робіт зі збереження об’єкту культурної спадщини «Сходи Великі і Малі» на суму 651,6 мільйонів рублів», – йдеться в повідомленні російської установи.

За інформацією відомства, роботи почнуться з кінця цього місяця, коли російський Державний комітет з охорони культурної спадщини надасть дозвіл на їх проведення. Об’єкт повинен бути зданий до 1 вересня 2020 року, додали в «Мінкульті Криму».

АТ «Баварський дім» – московська компанія, зареєстрована в 1993 році. За інформацією з відкритих джерел, 57% в уставному капіталі підприємства належать німецькій будівельній компанії Scheidl Inter-Haus GmbH.

У 2015 році Великі мітридатські сходи – один із головних символів Керчі, постраждали від часткового обвалення, арочний звід на одному з прольотів сходів тріснув по всій площі.

Перша спроба відреставрувати сходи за 167 мільйонів рублів була визнана не ефективною. Згодом за це відсторонили від посади заступника голови Держкомітету з охорони культурної спадщини Криму Олександра Діденко. В травні 2019 року влада Криму оголосила новий тендер на реставрацію Мітридатських сходів за 652 мільйони рублів.

Росія окупувала та анексувала український півострів Крим у березні 2014 року. Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією. 7 жовтня 2015 року тодійшній президент України Петро Порошенко підписав закон про це. Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій проти Москви. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».

МОН: батьки отримають більше можливостей для навчання дітей вдома

Від вересня батьки школярів зможуть скористатися всіма видами індивідуальної форми навчання – сімейною (домашньою) освітою, екстернатом або педагогічним патронажем, які передбачають гнучкіший спосіб навчання, повідомляють у Міністерстві освіти і науки України.

Відповідні зміни до положення, яке регулюватиме кожну з цих форм, були затверджені наказом МОН і набрали чинності 20 серпня.

«Відтепер батьки матимуть можливість обирати спосіб і форму навчання дитини, орієнтуючись на її потреби і хист. Вони також зможуть брати участь у формуванні навчального плану або програми розвитку, якщо йдеться про дитину з особливими освітніми потребами», – сказала міністр освіти і науки Лілія Гриневич.

Раніше дитина могла навчатися на індивідуальній формі виключно за наявності поважних причин. Дозвіл на таке навчання обов’язково мало надати місцеве управління освіти. Відтепер зарахування (переведення) учня на будь-яку з індивідуальних форм не потребує додаткового погодження, наголошують у МОН.

Раніше цього місяця в Україні з’явився освітній омбудсмен. Уряд на засіданні 14 серпня офіційно призначив директора школи у Києві Сергія Горбачова на цю посаду.

У Запоріжжі посадовці пропонують освітянам підписати петицію на підтримку Гриневич

Посадовці департаменту освіти і науки Запорізької обласної державної адміністрації розсилали в установи електронні листи, в яких пропонували долучитися до підписання петиції  з пропозицією залишити Лілію Гриневич на посаді міністра освіти і науки України. Інформацію про це з фото такого листа в соцмережах оприлюднила одна з запорізьких активісток.

 

В департаменті освіти і науки Запорізької ОДА кореспондентові Радіо Свобода спростували інформацію про розсилку подібних листів, однак зазначили, що розмістили петицію відповідного змісту на сайті департаменту.

Як повідомила директорка департаменту Тетяна Озерова, вона особисто підтримує реформи, що наразі запроваджуються в освіті Лілею Гриневич, тому хотіла б, аби цей курс був збережений на далі. 

Озерова зазначила, що не є безпосередньою підлеглою Гриневич, не отримує зарплату в МОН, однак підтримує реформу освіти.

Читайте також: В Україні з’явився освітній омбудсмен – посада дісталася директору однієї з київських шкіл​

«Сьогодні, коли реформа лише почалася, незважаючи на якісь політичні амбіції, в освіті має бути певна позиція, що Лілія Михайлівна може продовжити керувати розвитком міністерства для того, щоб реформи не змінили свій напрямок. Тому ми розмістили на сайті департаменту петицію – і це є відкрито – щоб звернути увагу, що є така робота, є такий напрямок… Ми не відстежуємо, хто голосує, не телефонуємо на місця і не вимагаємо звітувати. Це питання особисте кожного освітянина. Але наша і моя позиція сьогодні: я не агітую за політика – я сьогодні висловила свою позицію щодо можливості залишити Лілію Михайлівну на посаді міністра, хоча я розумію, що це політична фігура і вона буде змінена», – сказала Озерова в коментарі Радіо Свобода.

Лілія Гриневич очолює Міністерство освіти і науки з квітня 2016 року в уряді Володимира Гройсмана. Вона балотувалася в народні депутати України на позачергових парламентських виборах 2019 року за списком партії Гройсмана «Українська стратегія», однак партія не подолала 5%-й бар’єр.

Російські ЗМІ повідомляють про смерть двох українських моряків в Росії від отруєння

Двоє українських моряків, які працювали на судні під прапором Панами, померли 20 серпня від отруєння метиловим спиртом в порту Тамані в Краснодарському краї Росії, повідомляє російське Федеральне агентство морського і річкового транспорту.

За інформацією російського відомства, 20 серпня на пульт берегової служби Тамані надійшло повідомлення від капітана танкера «Магус» (Панама) про те, що двоє членів екіпажу – помічник капітана та матрос другого класу, які є громадянами України, отруїлися метиловим спиртом.

Для евакуації постраждалих був надісланий буксир «Дерзкий». За цей час один із моряків помер. За повідомленнями, другий українець помер у лікарні.

Особисті дані загиблих не розголошуються. 

На сайті Федерального агентства морського і річкового транспорту Росії повдіомлення щодо інциденту немає. Радіо Свобода уточнює інформацію в Міністерстві закордонних справ України.

Суд дозволив ймовірному учаснику «Самооборони Криму» вийти під заставу – прокуратура АРК

Херсонський міський суд дозволив підозрюваному в причетності до незаконного збройного формування «Самооборона Криму» вийти під заставу, повідомляє прокуратура Автономної республіки Криму.

«Ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів учаснику незаконного збройного формування «Самооборона Крыма». Проте, завдячуючи відомому рішенню Конституційного суду, суд надав можливість підозрюваному, який зі зброєю в руках приймав участь в окупації півострова, внести заставу в розмірі 321 120 гривень», – йдеться в повідомленні прокуратури.

Читайте також: Прокуратура АРК підозрює громадянина України у фінансуванні «самооборони» Криму​

У відомстві нагадали, що інший слідчий суддя Херсонського міського суду в липні не став визначати розмір застави. Йдеться про чоловіка, якого затримали 11 червня на контрольно-пропускному пункті «Каланчак» на адміністративному кордоні з Кримом. Його підозрюють у причетності до незаконного збройного формування.

25 червня 2019 року Конституційний суд України ухвалив рішення про неконституційність обрання запобіжного заходу підозрюваним у державній зраді чи терористичних діях лише у вигляді тримання під вартою. Таким чином, підозрюваним у цих злочинах можна обирати запобіжний захід у вигляді звільнення під заставу або домашнього арешту.​

Ім’я підозрюваного в повідомленні прокуратури не називають.

11 червня на контроль-пропускному пункті «Каланчак» затримали мешканця Севастополя Степана Резуника, якого підозрюють у причетності до «Самооборони Криму».

Національна поліція АРК і Севастополя з початку 2019 року оголосила в розшук 28 членів «самооборони» Криму.

Читайте також: Прокуратура АРК повідомила про підозру ще одному сербу за участь в «самообороні Севастополя»​

На початку 2018 року прокурора АРК Гюндуз Мамедов повідомляв, що Прокуратура Автономної Республіки Крим встановила дані понад п’ятсот членів кримської «самооборони». Пізніше генеральний прокурор України Юрій Луценко повідомив, що українські правоохоронці встановили особи 900 членів «самооборони» Криму.

Формування «Самооборона Криму» з’явилося напередодні анексії півострова і допомагало російської анексії. 11 червня 2014 року підконтрольний Кремлю парламент півострова узаконив цю організацію, ухваливши відповідний закон.

Правозахисники не раз заявляли про причетність цього збройного формування до низки злочинів, більшість з яких досі в Криму не розкрита.

Український політв’язень розповів, як Балуха вивозили з колонії в Тверській області – ЗМІ

Український політв’язень Олександр Шумков, якого утримують у російській колонії в Тверській області, розповів, як вивозили іншого політв’язня, кримчанина Володимира Балуха. Про це він розповів своєму адвокату Олексію Барановському, а також у відеозверненні, повідомляє Громадське.

За інформацією видання, Шумков розповів, що кримчанина нещодавно забрали «з речами на вихід». Балух встиг крикнути по бараку, що його «повезли на етап з речами».

«Вже адвокату сказав, що тиждень тому забрали в невідомому напряму Вову Балуха. Всім буром («бараком посиленого режиму» – ред.) ламаємо голову, куди його повезли», – каже Шумков у зверненні.

 

За інформацією адвоката Шумкова, українцям у колонії не давали спілкуватися, утримували окремо.

«Їм не давали спілкуватися, хоча українці писали заяви, щоб їх оселили разом в одній камері, тому передавати важливу інформацію доводиться у такий спосіб», – сказав захисник.

16 серпня Володимира Балуха вивезли з колонії міста торжок Тверської області. 19 серпня російський адвокат Дмитро Дінзе повідомив, що не знає, де перебуває український активіст.

Захист Балуха і правозахисники стверджують, що він став жертвою репресій за свою відверту проукраїнську позицію. Він, зокрема, мав прапор України на щоглі на подвір’ї свого будинку, а на стіні табличку «вулиця Героїв Небесної сотні».

Правозахисний центр «Меморіал» у Росії визнав Володимира Балуха політичним в’язнем.