Фільм кримськотатарського режисера потрапив до конкурсу Каннського кінофестивалю

У конкурсній програмі Каннського кінофестивалю «Особливий погляд» покажуть фільм «Додому» кримськотатарського режисера Нарімана Алієва. Про це проекту Радіо Свобода Крим.Реалії повідомила прес-служба режисера.

«Це велика честь – представити свою дебютну роботу на Каннському фестивалі. Про це мріє кожен кінематографіст, і я не був винятком. Ми довго і наполегливо йшли до того, щоб цей фільм відбувся. Я вдячний всій команді, яка працювала над проектом», – розповів Алієв.

Картина «Додому» розповідає історію кримського татарина Мустафи. Двоє його синів поїхали в Київ після анексії Криму. Розповідь починається з того, що гине його старший син Назім, і батько вирушає в столицю, щоб повернути молодшого сина Аліма додому, а старшого поховати в Криму згідно з мусульманськими традиціями.

Глава Держкіно України Пилип Іллєнко привітав Нарімана Алієва і зазначив: «Потрапляння української стрічки кримськотатарського режисера в конкурсну програму Каннського кінофестивалю – подія не тільки кінематографічна, а й соціально-політична. Уже другий рік поспіль фільм на важливу для України тему прозвучить в рамках значущого світового кіноподії. Для нас це вже перемога».

Головні ролі у фільмі «Додому» виконали Ахтем Сеітаблаєв (режисер «Кіборгів») і Ремзі Білялов. Продюсером картини став Володимир Яценко ( «Дике поле»), а виробництво взяла на себе кінокомпанія Limelite. Фільм створений за сприяння Міністерства культури України, а його міжнародними продажами буде займатися компанія Wild Bunch.

«Особливий погляд» – це друга за значимістю (після основного конкурсу) програму Каннського кінофестивалю. В різний час в ній перемагали режисери Йоргос Лантімос, Кім Кі Дук, Апічатпонг Вирасетакул і інші.

Наріман Алієв – кримськотатарський режисер, автор трилогії «Кримські історії» (короткий метр). Його фільм «Без тебе» був представлений в рамках Generation 14+ 66-го Берлінського кінофестивалю. У своїх роботах він досліджує тему сімейних взаємин, традицій і побуту кримських татар.

72-й Каннський кінофестиваль пройде з 14 по 25 травня.

В Україні у найближчі дні очікуються заморозки

В Україні 19-21 квітня очікуються заморозки до -5 градусів. Про це повідомляє Укргідрометцентр.

«19 квітня у східних, Сумській, Запорізькій областях, 20 квітня у більшості західних, Житомирській, Сумській, Дніпропетровській та східних областях сильні заморозки у повітрі 0-3 градуси (II рівень небезпечності, помаранчевий); на решті території країни, 21 квітня на Лівобережжі заморозки на поверхні ґрунту 0-5 градусів (I рівень небезпечності, жовтий)», – мовиться у повідомленні.

В ніч на 20 квітня у Києві очікується 4-5 градусів тепла, вдень – до +14. 

ЗНО цього року складатимуть 355 тисяч абітурієнтів

Цього року зовнішнє незалежне оцінювання складатимуть 355 тисяч абітурієнтів. Про це повідомили на урядовій нараді щодо підготовки до ЗНО.

Основна сесія ЗНО у 2019 році пройде з 21 травня до 13 червня. Додаткова сесія ЗНО відбудеться з 26 червня до 12 липня.

Тестування проводитимуть з 11 предметів. Абітурієнти матимуть можливість скласти тестування щонайбільше з чотирьох навчальних предметів. 

На Roland Garros можуть зіграти шестеро українок

В основній сітці головного тенісного турніру світу на ґрунтовому покритті можуть взяти участь шестеро українок, повідомляє сайт «Великий теніс України». Організатори відкритого чемпіонату Франції опублікували заявочні списки гравців в основну сітку, в які потрапили чотири українські тенісистки: Еліна Світоліна (№6 світового рейтингу), Леся Цуренко (№26), Даяна Ястремська (№37) і Катерина Козлова (№93).

У разі перемоги у кваліфікації в основній сітці можуть з’явитися Ангеліна Калініна (№135) і Катаріна Завацька (№171). Списки учасниць кваліфікаційного турніру Roland Garros будуть опубліковані через два тижні.

Змагання в жіночій сітці відкритого чемпіонату Франції відбудуться з 26 травня до 8 червня.

Проблеми кримських татар-переселенців обговорили у Львові

Сьогодні у Львові дискутували на тему «Переселенці з окупованих територій. Виклики та перспективи», зокрема говорили про проблеми кримських татар. На сьогодні у Львівській області їх проживає близько півтори тисячі.

«Житло, робота, виховання дітей – це ті проблеми, з якими зіштовхуються переселенці з Криму на свій території материкової України. А ще люди не можуть жити повноцінно, згідно зі своїми переконаннями, якщо вони не можуть поїхати у Крим до своїх рідних, над ними це нависло  А є, а є такі,  особливов молодь, які думають, як їм поводитись і жити, щоб  їм не заборонили їхати у Крим, де живуть їхні батьки. Тому вони тисячу разів подумають перш, аніж взяти участь у громадських, політичних подіях, щоб їх просто не заарештували в Криму», – наголосив у коментарі Радіо Свобода голова Меджлісу кримськотатарського народу, народний депутат України Рефат Чубаров.

Під час дискусії мовилось про те, що однією з проблем у родинах переселенців із Криму є вивчення кримськотатарської мови.

Читайте також: В ОБСЄ засудили переслідування в Криму активістів «Кримської солідарності»

«Діти ростуть, а з ними і збільшуються проблеми. У Дрогобичі нам пішли назустріч і ми вирішили проблему з вивченням кримськотатарської мови у вечірінй школі. Там проводимо уроки кримськотатарської мови і літератури, але проблема в тому, що немає кадрів, є фінансування», – каже Рустем Якубов,голова кримськотатарської громади у Дрогобичі.

У 2017 році у Львові відкрили «Культурний центр кримських татар». Муфтій духовного управління мусульман Криму Айдер Рустемов зазнавчив, що питання релігійних обрядів для кримських татар на сьогодні є актуальним.

«Питання мечеті є актуальним і вона була б окрасою для Львова як мультикультурного міста. Ми розуміємо, що у Львові ми – тимчасові переселенці, кожен кримський татарин і кожна кримськотатарська родина повинна щодня щось робити, щоб зберегти ідентичність і боротись за повернення Криму», – говорить Айдер Рустемов.

На сьогодні близько сотні політв’язнів Криму утримуються у російських в’язницях і колоніях. 171 дитина у Криму залишилась без батька. З 2014 року 18 людей були знайдені мертвими, а 19 мешканців Криму зникли безвісти. Під час дискусії експонувалась виставка фотографій дітей кримських політв’язнів.

У Росії планують зняти художній фільм про напад на коледж в анексованій Керчі

У Росії знімуть художній фільм про масове вбивство учнів і викладачів Керченського політехнічного коледжу в жовтні 2018 року, повідомляє російська служба Радіо Свобода.

Стрічку продюсуватиме засновник студії «Базелевс» і режисер Тимур Бекмамбетов. Сценарій пише російська журналістка Ксенія Леонова, а режисером заявлений Леонід Марантіді, який займається виробництвом відеоконтенту в онлайн-виданні Meduza.

За словами авторів фільму, в ньому планують розповісти історію як самого стрілка, 18-річного Владислава Рослякова, так і викладачів і учнів, загиблих і вцілілих.

За сюжетом картини, розслідування ведеться «від особи журналіста, який не виходить з дому через перелом хребта, постійно їсть гамбургери і на всіх буркотить». Події фільму будуть розгортатися на екрані його комп’ютера.

Вибух і стрілянина у коледжі в Керчі сталися вдень 17 жовтня. За версією російських слідчих, напад влаштував студент 4-го курсу, 18-річний Владислав Росляков, який «наклав на себе руки». Контрольована Росією влада міста повідомила, що внаслідок трагедії загинула 21 людина.

Українська прокуратура Автономної Республіки Крим кваліфікує напад як терористичний акт. Російські слідчі розслідують справу за статтею про масове вбивство.

У Києві перевірять об’єкти культурної спадщини та культові споруди на дотримання прав протипожежної безпеки

Київська міська державна адміністрація перевірить об’єкти культурної спадщини та культові споруди на дотримання протипожежної та техногенної безпеки. Про це повідомили у прес-службі КМДА

Обстежити мають об’єкти всіх форм власності.

Перевірятимуть також наявність охоронних договорів. У разі відсутності договорів на комунальні об’єкти культурної спадщини столична влада обіцяє штрафувати порушників.

На сьогодні у Києві 3552 об’єкти культурної спадщини, з яких: національного значення – 344, місцевого – 1980, щойно виявлених – 1228.

15 квітня в Парижі сталася пожежа в соборі Паризької Богоматері. За попередніми даними, причиною займання стали ремонтні роботи. В результаті пожежі обвалилися шпиль і покрівля собору. Пожежникам вдалося врятувати каркас історичної будівлі.

Президент Франції Емманюель Макрон пообіцяв, що собор буде відновлений упродовж п’ять років. Він заявив, що пожежникам вдалося уникнути найгіршого розвитку подій – обвалення стін храму.

Станом на 17 квітня на відбудову собору вже зібрали близько мільярда євро.

Зниклий кримськотатарський активіст вийшов на зв’язок, він затриманий – «Кримська солідарність»

Кримськотатарський активіст Раїм Айвазов, який зник під час перетину адміністративного кордону між анексованим Кримом і материковою частиною України, вийшов на зв’язок із рідними, повідомило об’єднання «Кримська солідарність». За даними організації, активіст перебуває в Управлінні ФСБ Росії в Сімферополі.

Раїм Айвазов зателефонував сестрі і повідомив, що його звинувачують у злочині за частиною 2 статті 205.5 (участь у діяльності організації, яка визнана терористичною) і включають у склад «другої сімферопольської справи Хізб ут-Тахрір».

Журналісти проекту Радіо Свобода Крим.Реалії намагаються зв’язатися з адвокатом Айвазова. Російські силовики станом на зараз ситуацію не коментували.

Читайте також: Політв’язня Джеппарова утримують в СІЗО з хворими на СНІД та туберкульоз – адвокат

Мешканець мікрорайону Кам’янка, кримськотатарський активіст Раїм Айвазов зник в ніч на 17 квітня під час перетину адміністративного кордону в напрямку материкової України. Востаннє перед зникненням він виходив на зв’язок із дружиною о 3 годині ночі.

У прикордонному управлінні ФСБ Росії в Криму відмовилися надавати будь-яку інформацію про Раїма Айвазова. Родина звернулася до поліції та прокуратури із заявою про викрадення.

За повідомленням «Кримської солідарності», Раїм Айвазов займався організацією передач до Ростова-на-Дону заарештованим у Криму кримськотатарським активістам.

Після анексії Криму на території півострова почастішали випадки викрадення людей, переважно з числа кримських татар. При цьому в кримському управлінні Слідчого комітету Росії стверджують, що «масових зникнень кримських татар на півострові немає».

За даними активістів, з моменту анексії Криму Росією зникли 44 жителі Криму, 15 із них досі вважаються зниклими безвісти.

Порт «Южний» остаточно став «Південним» – Омелян

Кабінет міністрів України на засіданні 17 квітня ухвалив рішення про перейменування найбільшого морського порту України з «Южного» на «Південний». Про це повідомив міністр інфраструктури України Володимир Омелян у своєму Facebook.

Міністр ще тиждень тому повідомляв, що уряд завершив «декомунізацію та дерусифікацію» українських морських портів, але на той час рішення ще не було остаточним.

Назва населеного пункту, в якому розташований порт «Південний», наразі є незмінною – місто Южне. За перейменування населених пунктів в Україні відповідає Верховна Рада.

Мінекології закликає не приносити на цвинтар пластикові квіти та вінки

Міністерство екології та природних ресурсів України закликає не приносити на цвинтарі пластикові квіти та вінки.

«Така практика набуває масштабності у всіх регіонах України напередодні Великодня. Нагадуємо, що у наслідок спалення цих виробів з пластику відбувається великий викид канцерогенів в атмосферу», – пояснили у відомстві.

У міністерстві додають, що час розкладу пластику та паперу, просоченого парафіном, дуже тривалий.